Новости |
Статьи |
Рецепты |
Сонник |
Гороскоп |
Журналы |
Фотогалереи |
Книги
|
Рукоделие | |
|
Первое окно Перше вікноМое первое окно выходило на тихую, неприметную улицу в центре старого Петербурга. Моє перше вікно виходило на тиху, непримітну вулицю в центрі старого Петербурга. Она затерялась среди рек, каналов и парадных проспектов – и Время забыло о ней. Вона загубилася серед річок, каналів і парадних проспектів - і Час забув про неї. Улица пронесла через века и архаичное название свое, и скромный облик. Вулиця пронесла через століття і архаїчне назву свою, і скромний вигляд. Там и ныне бродят призраки «маленьких людей» Достоевского. Там і нині блукають привиди «маленьких людей» Достоєвського.Однажды, мне было лет шесть, я осталась дома одна. Одного разу, мені було років шість, я залишилася вдома одна. Подставив стул, я вскарабкалась на подоконник и впервые самостоятельно распахнула окно. Підставивши стілець, я видерлась на підвіконня і вперше самостійно відчинила вікно. Невский ветер ворвался в комнату, приглашая девочку к играм. Невський вітер увірвався в кімнату, запрошуючи дівчинку до ігор. Я слезла с подоконника, отыскала ножницы и настригла ворох мелких бумажек. Я злізла з підвіконня, відшукала ножиці і настрігла купу дрібних папірців. Затем кинула в окно самодельное конфетти. Потім кинула у вікно саморобний конфетті. Безумный ветер закружил белые лоскутики в чудном танце. Шалений вітер закружляв білі лоскутікі в дивовижному танці. Я подкидывала вверх новые порции и наслаждалась устроенным мною зрелищем. Я підкидало вгору нові порції і насолоджувалася влаштованим мною видовищем. Возмущенные голоса за спиной оборвали мой восторг. Обурені голоси за спиною обірвали мій захват. Я обернулась: на пороге комнаты стояли соседи по коммуналке и дворник тетя Катя. Я обернулася: на порозі стояли сусіди по комуналці і двірник тьотя Катя. Она погнала меня на улицу и заставила собирать с булыжной мостовой раскиданные мною бумажки. Вона погнала мене на вулицю і змусила збирати з бруківки розкидані мною папірці. Наказание не было суровым, но горькие слезы обиды терзали меня. Покарання не було суворим, але гіркі сльози образи терзали мене. Я отправляла белых птичек в небо, а они упали на землю. Я відправляла білих пташок в небо, а вони впали на землю. Прошло несколько лет. Минуло кілька років. Я снова оказалась наедине со своим окном. Я знову опинилася наодинці зі своїм вікном. И где еще, как ни у раскрытого окна, уместно раскурить первую папиросу. І де ще, як не біля розчиненого вікна, доречно розкурити першого цигарку. Я достала беломорину из дедовской пачки, пыхнула спичкой и вдохнула горьковатый дым. Я дістала беломоріну з дідівської пачки, пахнуло сірником і вдихнула гіркуватий дим. Голова слегка закружилась. Голова злегка закрутилася. Я крепче ухватилась за карниз, но бездна притягивала. Я міцніше вхопилася за карниз, але безодня притягувала. На недавно асфальтированной мостовой так отчетливо рисовалось мое распростертое тело. На недавно асфальтованої мостовий так виразно малювалося моє розпростерте тіло. Ростки писательского воображения уже играли во мне. Паростки письменницької уяви вже грали в мені. Скоро случайные фантазии начали складываться в осмысленный бред. Скоро випадкові фантазії почали складатися в осмислений бред. Я выстроила воздушный мостик над улицей, перекинув его из своего окна в окно напротив. Я збудувала повітряний місток над вулицею, перекинувши його зі свого вікна у вікно навпроти. Там, за прозрачным тюлем, часто появлялся силуэт незнакомого мне юноши, играющего на скрипке. Там, за прозорим тюлем, часто з'являвся силует незнайомого мені хлопця, що грає на скрипці. И когда окно его тоже было открыто, то божественные звуки волшебного инструмента вырывались на улицу. І коли вікно його теж було відкрито, то божественні звуки чарівного інструменту виривалися на вулицю. Тогда я бежала по шаткому мостику навстречу пьянящему сладкоголосью, и дворники уже не могли помешать мне. Тоді я бігла по хиткому містку назустріч п'янкому солодкоголосу, і двірники вже не могли завадити мені. Я выросла и уехала из комнаты, где осталось мое первое окно. Я виросла і поїхала з кімнати, де залишилося моє перше вікно. Я больше не мусорю в общественных местах, и курить я так и не научилась, и муж мой не знаком со скрипкой. Я більше не сміття в громадських місцях, і курити я так і не навчилася, і чоловік мій не знайомий зі скрипкою. Но фантазии мои продолжают жить. Але фантазії мої продовжують жити. Они заполнили белые страницы и, подхваченные неистовым Бореем, взлетели к небу. Вони заповнили білі сторінки і, підхоплені шаленим Борі, злетіли до неба. И хочется верить, что хотя бы одна из них взовьется над Исаакиевским собором. І хочеться вірити, що хоча б одна з них злетить над Исаакиевский собором. (опубликовано в журнале «Рог Борея» № 21. Санкт-Петербург) (опубліковано в журналі «Ріг Борея» № 21. Санкт-Петербург) Галина ВРУБЛЕВСКАЯ, Галина Врублевська, член Санкт-Петербургской Гильдии член Санкт-Петербурзької Гільдії тренинга и психотерапии, писательница тренінгу і психотерапії, письменниця
Свежие статьи в рубрике «Литературная гостиная»: Гала и Ягуар. Нові статті у рубриці «Літературна вітальня»: Гала і Ягуар. Часть 3 , Гала и Ягуар. Частина 3, Гала і Ягуар. Часть 2 , Гала и Ягуар. Частина 2, Гала і Ягуар. Часть 1 , Остров надежды , В последний раз , Сорок один, или В ожидании ягодной поры , Про девочку , Ночник , Клубок змей. Частина 1, Острів надії, В останній раз, Сорок один, або В очікуванні ягідної пори, Про дівчинку, Ночник, Клубок змій. Часть 6 , Клубок змей. Частина 6, Клубок змій. Часть 5 Частина 5 |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
© 2004-2024 Сонник,впала калл тiло|Женский журнал. Статьи, рецепты, сонник, гороскоп, женские, журналы, женские сайты, красота, женское здоровье, мода. Журнал современной женщины Pani.kiev.ua, Перепечатка материалов разрешена только с непосредственной ссылкой на / при обязательном уведомлении редакции по e-mail. Главный редактор проекта По общим и административным вопросам обращайтесь |