|
|
|
|
Новости |
Статьи |
Рецепты |
Сонник |
Гороскоп |
Журналы |
Фотогалереи |
Книги
|
Рукоделие | |
||
|
|
|
|
|
|
 Библиотека : Мужчинам на заметку Бібліотека: Чоловікам на замітку Замрите, ангелы! Замріть, ангели!Влюбленность – это взгляд на мир сквозь розовые очки. Закоханість - це погляд на світ крізь рожеві окуляри. Вокруг тебя ежедневно розовое небо, розовая трава, розовые мысли… Иногда хочется сменить пейзаж. Навколо тебе щодня рожеве небо, рожева трава, рожеві думки ... Іноді хочеться змінити краєвид. Вставить в оправу радужные стекла и лицезреть всю пестроту момента. Вставити в оправу райдужні скла і побачити всю строкатість моменту.Супружеский долг Подружній борг Сидим в кафе с подружкой Басей. Сидимо в кафе з подружкою Басей. Столик возле самого окна. Столик біля самого вікна. В бокал падают солнечные лучи… и взгляды проходящих мимо мужчин . У келих падають сонячні промені ... і погляди що проходять повз чоловіків. «За встречу!» - провозглашает Бася. «За зустріч!» - Проголошує Бася. И, пригубив шампанское, мы углубляемся в беседу о наболевшем. І, пригубивши шампанське, ми заглиблюємося у розмову про наболіле. Женщины порой подвержены разным хворям. Жінки іноді схильні до різних хворим. Но когда общее состояние жизнедеятельности устойчиво и близко к норме, основные болезни протекают в области сердца. Але коли загальний стан життєдіяльності стійко і близько до норми, основні хвороби протікають в області серця. - …Я все же не могу понять, что значит быть женой, - признаюсь я, - Казалось бы, общие проблемы, разные взгляды. - ... Я все-таки не можу зрозуміти, що значить бути дружиною, - зізнаюся я, - Здавалося б, загальні проблеми, різні погляди. Но у нас даже нет повода к ссоре. Але у нас навіть немає приводу до сварки. Разве это брак?!… Мы оба увлечены работой, но у нас не получается быт – он все превращает в игру. Хіба це шлюб?! ... Ми обидва захоплені роботою, але в нас не виходить побут - він все перетворює на гру. Словно в песенке из кинофильма «Замрите, ангелы, смотрите, я - играю». Немов у пісеньці з кінофільму «Замріть, ангели, дивіться, я - граю». Вчера вечером подошла к нему и просто сказала, что люблю. Учора ввечері підійшла до нього і просто сказала, що люблю. Он ответил: «Спасибо», - с такой доброй ехидцей. Він відповів: «Спасибі», - з такою доброю уїдливо. Собралась обидеться… Тогда он отбил на клавиатуре ноутбука несколько слов, вложил в принтер стопку официальных бланков своей компании. Зібралася образитися ... Тоді він відбив на клавіатурі ноутбука кілька слів, вклав в принтер стопку офіційних бланків своєї компанії. Вывел шедевр на печать. Вивів шедевр на друк. И завизировал все копии. І завізував всі копії. - И что там было?… – насторожилась моя подружка. - І що там було? ... - Насторожилася моя подружка. - Я тебя люблю… И подпись: С уважением, А.С. - Я тебе люблю ... І підпис: З повагою, А.С. Клинский. Клинський. - Кошмар какой, – посочувствовала Бася. - Жах якийсь, - поспівчувала Бася. И деловито добавила: Ну не знаю я как у вас… Для меня брак это спорить, кому выносить мусор и ругаться из-за тюбика зубной пасты, которую он выдавил неправильно. І діловито додала: Ну не знаю я як у вас ... Для мене шлюб це сперечатися, кому виносити сміття і лаятися з-за тюбика зубної пасти, яку він видавив неправильно. Все это так здорово! Все це так здорово! …Врываюсь в квартиру, крадучись – на кухню . ... Вривалися в квартиру, крадькома - на кухню. Мусорное ведро наполнилось: готово к исполнению супружеского долга. Відро для сміття наповнилося: готове до виконання подружнього обов'язку. Подкрадываюсь к кабинету, распахиваю дверь рывком. Підкрадалися до кабінету, розчиняю двері ривком. - Милый?!… - почему ты не выкинул мусор?! - Милий?! ... - Чому ти не викинув сміття?! Положение дел в этом доме тебя вовсе не беспокоит. Стан справ у цьому будинку тебе зовсім не турбує. А дела наши плохи. А справи наші погані. Полное ведро! Повне відро! Кстати, милый, напомни, с какой стороны ты сегодня надавил на зубной тюбик? До речі, милий, нагадай, з якого боку ти сьогодні натиснув на тюбик зубної? Муж медленно поднимается из-за письменного стола. Чоловік повільно піднімається з-за письмового столу. Смотрит на меня внимательно, как на тяжелобольную. Дивиться на мене уважно, як на тяжкохворих. Обходит мою изящную фигуру и легким прогулочным шагом идет на кухню. Обходить мою витончену фігуру і легким прогулянковим кроком йде на кухню. Молча берет ведро. Мовчки бере відро. Идет в прихожую. Йде в передпокій. В этот момент мой взгляд машинально падает прямо на его туфли. У цей момент мій погляд машинально падає прямо на його туфлі. Замшевые сабо. Замшеві сабо. Платформа, высокий подъем… Есть в этом изяществе что-то… неприлично богемное. Платформа, високий підйом ... Є в цьому витонченості щось ... непристойно богемне. Богема открывает дверь. Богема відкриває двері. И исчезает из моего поля зрения. І зникає з мого поля зору. В холле появляется встревоженная домработница Анна Леопольдовна. У холі з'являється стривожена домробітниця Анна Леопольдівна. Андрей, человек с нелегким опытом европейской жизни, не был смущен тем, что его ненаглядная не хочет готовить, а хочет работать. Андрій, людина з нелегким досвідом європейського життя, не був збентежений тим, що його люба не хоче готувати, а хоче працювати. И, как человек практичный, решил, что каждый в семье должен заниматься своим делом. І, як людина практична, вирішив, що кожен в сім'ї повинен займатися своєю справою. Жена – любить его, домработница – квартиру. Дружина - любити його, домработница - квартиру. А если кто-то попробует совмещать обязанности, одно из дел будет сделано наполовину. А якщо хтось спробує суміщати обов'язки, одна із справ буде зроблено наполовину. И теперь Анна Леопольдовна царит в нашем доме, а я… в его сердце. І тепер Анна Леопольдівна панує в нашому домі, а я ... в його серці. - Господи, куда вы его послали?! - Господи, куди ви його послали?! – охает Леопольдовна. - Охає Леопольдівна. Почти машинально брякнула: «К черту». Майже машинально брязнула: «До чорта». Леопольдовна не расслышала и вновь охает: Леопольдівна не почула і знову охає: - Зачем вы ему ведерко дали, он же не знает, где мусоропровод! - Навіщо ви йому відерце дали, він же не знає, де сміттєпровід! – в глазах ее ужас. - В очах її жах. Словно я ребенка в лес отпустила, а вокруг все волки, волки… Ніби я дитини в ліс пустила, а навколо все вовки, вовки ... - А он пойдет на запах! - А він піде на запах! Леопольдовна не отстает от заданной темы: Леопольдівна не відстає від заданої теми: - Нет у нас никакого запаха!… - Немає в нас ніякого запаху! ... - Послушайте, Нюта Леопардовна, я ему компас дала. - Послухайте, Нюта Леопардовна, я йому компас дала. Стрелка указывает прямо на мусороспускательный канал. Стрілка вказує прямо на мусороспускательний канал. - Какой канал? - Який канал? – бормочет она растерянно. - Бурмоче вона розгублено. И тут мне становится смешно. І тут мені стає смішно. Обозвала ее Леопардовной, а она и не заметила. Обізвала її Леопардовной, а вона й не помітила. Прозвище это придумал муж, имея на то весомые причины. Прізвисько це придумав чоловік, маючи на те вагомі причини. Бывает, бродит Леопольдовна по дому и рычит себе под нос: «Вот ведь напакостили, гости дорогие! Буває, бродить Леопольдівна по будинку і ричить собі під ніс: «От вже нашкодили, гості дорогі! Всю жизнь копытами изворошили». Все життя копитами ізворошілі ». Потом телефон зазвонит. Потім телефон задзвонить. Леопольдовна в трубку: «Пронто!» – мексиканская выправка: мол, «богатые» и у нас плачут. Леопольдівна у трубку: «Пронто!» - Мексиканська виправка: мовляв, «багаті» і в нас плачуть. На проводе в недоумении: «Алло, алло!?» - видимо, думают, что дозвонились в посольство Аргентины. На дроті в подиві: «Алло, алло!?» - Мабуть, думають, що додзвонилися в посольство Аргентини. Леопольдовна: «Говорите медленнее, вас не слышно». Леопольдівна: «Говоріть повільніше, вас не чутно». На проводе испуганно: «А-а-а… Андрей-Сергеича?» На дроті злякано: «А-а-а ... Андрей-Сергійовича?» Леопольдовна по всей строгости: «Как вас представить?» Тот отрапортует: «Замминистра Сидор Ордальонович Дупилев-Оболенский». Леопольдівна по всій строгості: «Як вас представити?» Той відрапортує: «Заступник міністра Сидор Ордальоновіч Дупілев-Оболенський». Леопольдовна: «Минуточку, я узнаю». Леопольдівна: «Хвилиночку, я дізнаюся». Отложит трубку, в зеркало посмотрится: «Вы слушаете? Відкладе трубку, в дзеркало подивіться: «Ви слухаєте? Они в отъезде. Вони у від'їзді. Что передать?» Замминистра в возмущении: «Передайте ему привет!!!» Леопольдовна бесстрастно: «Перешлите по факсу. Що передати? »Заступник міністра в обуренні:« Передайте йому привіт!!! »Леопольдівна безпристрасно:« Пошта факсом. Переключаю». Перемикаю ». Спрашиваю: "Мол, Анна Леопольдовна, зачем же вы так?" Питаю: "Мовляв, Ганна Леопольдівна, навіщо ж ви так?" А она плечиками пожмет: велено было отшить. А вона плічками потисне: велено було відшити. Пять минут спустя дверь кабинета – бух-трах! П'ять хвилин по тому двері кабінету - бух-трах! – о стену. - Об стіну. Вылетает муж с диким криком: «Нюта Леопардовна!!! Вилітає чоловік з диким криком: «Нюта Леопардовна! что это такое?!» В руках у Андрей-Сергеича факсимильное сообщение: «ПРИВЕТ ТЕБЕ, СУКИН СЫН!!!!!» що це таке?! »В руках у Андрій-Сергійовича факсимільне повідомлення:« ПРИВЕТ ТЕБЕ, сучий син !!!!!» …Сидим с Леопольдовной на кухне: ждем ведро. ... Сидимо з Леопольдівни на кухні: чекаємо відро. Пять минут ждем, десять ждем, к горлу подступает легкое беспокойство. П'ять хвилин чекаємо, десять чекаємо, до горла підступає легке занепокоєння. «Заблудился», - горестно вздыхает Леопольдовна. «Заблукав», - сумно зітхає Леопольдівна. Смотрю на нее осоловело: «Где заблудился? Дивлюся на неї посоловілими: «Де заблукав? На лестничной клетке?» А она: «Так мусоропровод-то дальше, а он дальше лифта не ходит». На сходовій клітині? »А вона:« Так сміттєпровід-то далі, а він далі ліфта не ходить ». Серьезный аргумент. Серйозний аргумент. Иду посмотреть, что же милый делает с ведром. Йду подивитися, що ж милий робить з відром. Ни ведра, ни милого. Ні відра, ні милого. Видно, ушел к черту – вот уж напророчила. Видно, пішов до чорта - ось вже напророкувала. …Мы еще полчаса посидели на кухне. ... Ми ще півгодини посиділи на кухні. Леопольдовна пьет чай и охает: «Господи, куда ж он в домашних-то туфлях? Леопольдівна п'є чай і охає: «Господи, куди ж він у домашніх-то туфлях? За что вы его к черту послали?!» За що ви його до біса послали?! » В прихожей призывно щелкнул замок. У передпокої заклично клацнув замок. Бегу навстречу своему счастью. Біжу назустріч своєму щастю. И сразу заглядываю в ведро. І відразу заглядаю у відро. Ведро пустое. Відро пусте. «Вынес все-таки!» - руки на бедра, смотрю на него так, как будто пришел в три часа ночи и при этом в стельку. «Виніс все-таки!» - Руки на стегна, дивлюся на нього так, як ніби прийшов о третій годині ночі і при цьому як чіп. Муж, грациозно покачиваясь, обходит мой тонкий стан, как будто встречную березку. Чоловік, граціозно погойдуючись, обходить мій тонкий стан, як ніби зустрічну берізку. И на кухню. І на кухню. Водрузил ведро на стол – там ему самое место. Поставив відро на стіл - там йому саме місце. В руках главного мусорщика планеты остались: газета, початая бутылка минеральной воды, пачка сигарет «Парламент». У руках головного сміттяра планети залишилися: газета, почату пляшку мінеральної води, пачка сигарет «Парламент». Улыбаюсь нежно: Посміхаюся ніжно: - Скажи мне, милый, возле какого мусоропровода открыли ларек? - Скажи мені, милий, біля якого сміттєпроводу відкрили ларьок? Муж молча закуривает. Чоловік мовчки закурює. И задумчиво глядя в окно произносит: І задумливо дивлячись у вікно вимовляє: - Десять лет… меня никто не пытался закадрить прямо на улице. - Десять років ... мене ніхто не намагався закадрити прямо на вулиці. Что происходит? Що відбувається? У меня что-то с прической? У мене щось із зачіскою? - У тебя, кажется, что-то с головой. - У тебе, здається, щось з головою. Куда ты выволок это чертово ведро!?! Куди ти виволік це чортове відро!?! Рассеянно о своем: Неуважно про своє: - Волоку себя по проспекту, вдруг… какое-то нечто. - Волок себе по проспекту, раптом ... якесь щось. Спрашивает закурить. Запитує закурити. Ну дал ему пачку. Ну дав йому пачку. Он стоит, лыбится. Він стоїть, либітся. Думаю, сейчас денег попросит. Думаю, зараз грошей попросить. А он голосом жеманной девственницы: «У вас туфли такие красивые, наверно, заграничные». А він голосом манірно діви: «У вас такі красиві туфлі, певно, закордонні». Я ему: «Да, мэйд ин Юкрайна». Я йому: «Так, мейд ін Юкрайна». Он: «Обалдеть! Він: «Вмерти! Вам по спецзаказу привезли или в Москве бутик открылся?» Я озверел, говорю: «Парень, ты в морду хочешь или сразу милицию вызвать?» Видно, рожа у меня была страшная. Вам на спецзамовлення привезли чи в Москві відкрився бутік? »Я озвірів, кажу:« Хлопче, ти в морду хочеш або відразу викликати міліцію? »Видно, пика в мене була страшна. Пацан перепугался: «Да я просто так спросил, подумал, что вы…, что это…» И как сиганет от меня. Пацан перелякався: «Та я просто так запитав, подумав, що ви ..., що це ...» І як сіганет від мене. Вита, что происходит? Віта, що відбувається? - Милый, ты просто давно не выходил на проспект с мусорным ведром. - Милий, ти просто давно не виходив на проспект з відром для сміття. Андрей глубоко затягивается сигаретой и вздыхает: Андрій глибоко затягується сигаретою і зітхає: - Зачем я поселился в этом доме… - Навіщо я оселився в цьому будинку ... После попытки закадрить его туфли – меня уже ничем не проймешь. Після спроби закадрити його туфлі - мене вже нічим не приймаєш. - Солнышко, а что здесь не так? - Сонечко, а що тут не так? Вздох марафонца, выигравшего забег черепашьим кролем. Подих марафонці, який виграв забіг черепашачим кролем. - Чтобы вынести мусор пришлось пройти три квартала. - Щоб винести сміття довелося пройти три квартали. (Преувеличивает: ближайший ларек – за углом). (Перебільшує: найближчий ларьок - за рогом). Леопольдовна робко: Леопольдівна боязко: - Андрей Сергеевич, вам нужно было только чуть-чуть свернуть к лесенке. - Андрій Сергійович, вам потрібно було тільки трохи згорнути до драбині. Меланхолично смоля в безоблачное небо: Меланхолійно смоли в безхмарне небо: - Я ехал на лифте. - Я їхав на ліфті. Гусарская баллада Гусарська балада Ночь. Ніч. Вчера был старый год, сегодня – новый. Вчора був старий рік, сьогодні - новий. Мне не спится. Мені не спиться. Да и осталась ли в доме свободная постель. Та й чи залишилася в будинку вільна ліжко. В каждой – по гостю. У кожній - по гостю. А то и по два. А то й по два. Понуро сижу в кресле, размышляя о смысле пития... Понуро сиджу в кріслі, роздумуючи про сенс пиття ... По коридору движется силуэт крепкого телосложения. По коридору рухається силует міцної статури. Олег, племянник мужа. Олег, племінник чоловіка. По возрасту годится мужу в братья, по виду - в старшие братья. За віком годиться чоловікові у брати, з вигляду - в старші брати. В руках у Олега бутылка коньяка дядюшкиной выдержки. В руках у Олега пляшка коньяку Дядечків витримки. Он бредет. Він бреде. И по ходу движения обезвреживает горлышко сосуда. І по ходу руху знешкоджує шийку посудини. А следом крадется тень… А слідом крадеться тінь ... Олег запрокидывает голову и заносит руку с бутылкой… для финишного броска. Олег закидати голову і заносить руку з пляшкою ... для фінішного кидка. - Стоять! - Стояти! – из мрака выпрыгивает «тень» и виртуозным рывком перехватывает руку племянника. - З мороку вистрибує «тінь» і віртуозним ривком перехоплює руку племінника. – Что делал слон, когда нашел "Наполеон"? - Що робив слон, коли знайшов "Наполеон"? Олег уныло: Олег понуро: - Вылакал! - Вилакал! Андрей сладенько: Андрій солоденько: - Ме-э-ерзавец. - Ме-е-ерзавец. Да знаешь ли ты, что ты стырил. Та чи знаєш ти, що ти поцупив. Это же коньяк. Це ж коньяк. Это мой коньяк. Це мій коньяк. Его пьют ме-э-елкими глоточками. Його п'ють ме-е-елкімі ковтками. И смакуют, понимаешь, смакуют… Удовольствие. І смакують, розумієш, смакують ... Задоволення. А ты?! А ти?! Хвать бутыля за горло и нахрапом. Хап бутлях за горло і нахрапом. Ну что такое! Ну що таке! Этот напиток не-э-ежный, понимаешь? Цей напій не-е-ежний, розумієш? Как женщина . Як жінка. А ты ее за горло! А ти її за горло! Ты понимаешь, что тебе говорят, оболтус!?! Ти розумієш, що тобі кажуть, телепень!?! Механический кивок: Механічний кивок: - Понимаю. - Розумію. Ты свой коньяк - как аристократ. Ти свій коньяк - як аристократ. А я - как Кутузов. А я - як Кутузов. Вновь запрокидывает голову, порывисто заливает в горло треть содержимого сосуда. Знову закидати голову, рвучко заливає в горло третину вмісту судини. Переводит дух: в горле жжет. Перекладає дух: в горлі пече. Дядя моргает от изумления. Дядя моргає від подиву. И ждет: как далеко зайдет «эта наглость!». І чекає: як далеко зайде «ця нахабство!». Операция «влив» повторяется. Операція «влив» повторюється. Отдышавшись, коньячный полководец делает недвусмысленно гусарское движение: пора разбить «бокал». Віддихавшись, коньячний полководець робить недвозначно гусарське рух: пора розбити «келих». Дядя: Дядя: - Смир-р-рно, равнение на меня! - Змиритися-р-вірно, рівняння на мене! – ловит «гусарский жест» в вольном полете, - Ниже этажом живет Суворов, и если он перейдет через Альпы… ты останешься без глаза, п-п-п-полководец. - Ловить «гусарський жест» у вільному польоті, - Нижче поверхом живе Суворов, і якщо він перейде через Альпи ... ти залишишся без ока, п-п-п-полководець. Овладев коварным «Наполеоном», дядюшка небрежно откидывает голову. Оволодівши підступним «Наполеоном», дядечко недбало відкидає голову. Изящным мановением руки вливает в себя все, что еще осталось. Витонченим помахом руки вливає в себе все, що ще залишилося. И подводит финальную черту: І підводить фінальну межу: - В общем, Олеженька… пить ты не умеешь. - Загалом, Олеженька ... пити ти не вмієш. «Тыр-тыр-митя» «Тир-тир-митя» Томное утро. Томний ранок. Андрей Сергеевич нежится в постели. Андрій Сергійович ніжиться в ліжку. «Хорошо-то как, господи…» - пьет сок. «Добре-то як, господи ...» - п'є сік. «И никто тебя не дергает, и никто не тыркает… Можно лежать-лежать… Вот так бы всю жизнь», - почти забывается сном. «І ніхто тебе не смикає, і ніхто не Тиркало ... Можна лежать-лежать ... Ось так би все життя», - майже забувається сном. Звонит мобильный телефон. Дзвонить мобільний телефон. Андрей с ленцой: Андрій з лінню: - Ну, слушаю… - Ну, слухаю ... На проводе его «служебный» шофер Юра: На дроті його «службовий» шофер Юра: - Сергеич, мы сегодня едем куда, или как? - Сергійович, ми сьогодні їдемо куди, чи як? Морозище! Морозище! Митька тут совсем продрог . Митько тут зовсім змерз. Андрей в недоумении щурится. Андрій здивовано мружиться. Митя – его сын от первого брака. Митя - його син від першого шлюбу. - Как Митька продрог?! - Як Митька змерз?! Что он здесь делает? Що він тут робить? - Что! - Що! – вас дожидается. - Вас чекає. Уж час торчим. Вже час стирчить. А вы не идете… А ви не йдете ... - Час?… - Андрей бледнеет, - на морозе… Юра, ты держишь его на морозе целый час?! - Час? ... - Андрій блідне, - на морозі ... Юра, ти тримаєш його на морозі цілу годину?! Ты рехнулся!?!!! Ти з'їхав з глузду !?!!! Почему не позвонил, как он, вообще, здесь оказался?! Чому не подзвонив, як він, взагалі, тут опинився?! - Как! - Як! Не сам же – я привел. Не сам же - я привів. Так едем куда? Так їдемо куди? Или я его лечить погоню. Або я його лікувати погоню. Хрипит, малыш, дохает. Хрипить, малюк, Доха. Совсем плохой. Зовсім поганий. Сергеич, не загнулся бы… Сергійович, не загнувся б ... - Ты!… ты что говоришь!?!… Ты выпил что ли? - Ти! ... Ти що говориш!?! ... Ти випив чи що? - Да бог с вами – какой выпил! - Та бог з вами - який випив! С утра на морозе. З ранку на морозі. Митька хрипит, и я хриплю. Митько хрипить, і я хрипло. Так едем или я его отгоню – пусть полечат малыша. Так їдемо або я його відгону - нехай полікують малюка. Дай бог оживет, а то ведь загнется, а, Сергеич? Дай бог оживе, а то ж загнеться, а, Сергійович? - Как загнется?… Господи боже мой, да что с ним!?!… Боже мой… Дай ему трубку!… - Як загнеться? ... Господи Боже мій, та що з ним!?! ... Боже мій ... Дай йому трубку! ... Юра хмыкнул: Юра хмикнув: - Ну, вы, блин, даете. - Ну, ви, блин, даєте. Но не растерялся. Але не розгубився. Приложил сотовый к «чувствительной точке». Доклав стільниковий до «чутливої точці». И дал гудок. І дав гудок. Андрей с диким криком - трубку от уха. Андрій з диким криком - трубку від вуха. - Боже!… Боже… Что это? - Боже! ... Боже ... Що це? - Что! - Що! Митька, конечно. Митько, звичайно. Вы ж просили… вас соединить. Ви ж просили ... вас з'єднати. - Юра, это шутка такая? - Юра, це жарт така? – голос делается вкрадчиво жестким, - я просил передать трубку моему сыну . - Голос робиться викрадачів жорстким, - я просив передати трубку моєму синові. Очередной хмык: Черговий хмик: - Ну вы! - Ну ви! Где ж я его возьму. Де ж я його візьму. Здесь только я да митька наш. Тут тільки я та Митька наш. Еще вкрадчивее: Ще вкрадливо: - Что значит наш Митька? - Що значить наш Митька? Я и прошу тебя… передать трубку телефона моему сыну Мите. Я й прошу тебе ... передати трубку телефону моєму синові Миті. Шофер в недоумении: Шофер в подиві: - Да нет здесь вашего Мити, здесь только наш!… митька наш! - Та ні тут вашого Миті, тут тільки наш! ... Митька наш! – тыр-тыр-митя! - Тир-тир-митя! Голос мужа осел… до соловьиной трели. Голос чоловіка осел ... до солов'їній трелі. - Чего?… какой тыр-тыр?… митя-тыр-тыр?… Ах ты!… солнышко, машинку пригнал?… ах ты!… радость, тыр-тыр, значит?… ах ты!… мне здесь, значит, тыр-тыр-каешь! - Чого? ... Який тир-тир? ... Митя-тир-тир? ... Ах ти! ... Сонечко, машинку пригнав? ... Ах ти! ... Радість, тир-тир, значить? ... Ах ти! ... Мені тут, значить, тир -тир-каєш! Ах ты!!!… - далее следует череда сложносочиненных фразеологизмов нелитературного содержания. Ах ти! ... - Далі йде низка складносурядні фразеологізмів нелітературних змісту. Доступным моему пониманию оказался лишь изящный оборот «дурашлеп с придурью», произнесенный с ярко выраженным акцентом иноземного происхождения. Доступним моєму розумінню виявився лише витончений оборот «дурашлеп з прідурью», виголошений з яскраво вираженим акцентом іноземного походження. ...Муж плакал, осторожно вытирая платочком слезинки. ... Чоловік плакав, обережно витираючи хустинкою сльози. И твердил. І твердив. «Господи, ну как, как можно так надо мной издеваться… Это же ребенок, он же маленький…» «Господи, ну як, як можна так знущатися з мене ... Це ж дитина, він же маленький ...» Попыталась успокоить: Спробувала заспокоїти: - Милый, но ты же сам, когда автомобиль начал «хворать», придумал ему прозвище «тыр-тыр-митя» в честь трактора из детской сказки «про Простоквашино». - Милий, але ти ж сам, коли автомобіль почав «хворіти», придумав йому прізвисько «тир-тир-митя» на честь трактора з дитячої казки «про Простоквашино». Андрей вздохнул с отчаяньем. Андрій зітхнув з відчаєм. - Боже мой, вокруг меня столько людей, а все, что я делаю, я должен помнить сам! - Боже мій, навколо мене стільки людей, а все, що я роблю, я повинен пам'ятати сам! Материал является частью авторского произведения. Матеріал є частиною авторського твору. Все права защищены. Всі права захищені. All rights recerved. All rights recerved.
Свежие статьи в рубрике «Мужчинам на заметку»: Любовь с элементами мужской логики , Лесная кулинария. Нові статті у рубриці «Чоловікам на замітку»: Любов з елементами чоловічої логіки, Лісова кулінарія. Часть 5. Частина 5. Добрый малый – бутерброд , Лесная кулинария. Добрий малий - бутерброд, Лісова кулінарія. Часть 4. Частина 4. Едок едока видит издалека.... , Лесная кулинария. Едок їдця бачить здалеку ...., Лісова кулінарія. Часть 3. Частина 3. Грибки-грибочки , Лесная кулинария. Грибки-грибочки, Лісова кулінарія. Часть 2. Частина 2. Не велика наука, а приятна , Лесная кулинария. Не велика наука, а приємна, Лісова кулінарія. Часть1. Частина 1. Внимание – дичь! , О нас… О женщинах… , Золушка в брюках , Внеплановый праздник для любимой , Умение заниматься любовью. Увага - дичина!, Про нас ... Про жінок ..., Золушка в штанах, Позаплановий свято для коханої, Уміння займатися любов'ю. Часть 3. Частина 3. Руководство для мужчин. Керівництво для чоловіків. Хороший любовник Гарний коханець |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
  |
|
 | © 2004-2024 Твір відгук на кінофільм|відгук на кінофільм|відгук на кінофільм роксолана|відгук до фильму|твір відгук|відгук на кінофільм зразок|твір-відгук на кінофільм|відгук на кинофільм|відгук на фільм|твір-відгук про кінофільм|відгук про кінофільм|твір-відгук на книгу|тіні забутих предківвідгук на кінофільм|твір-відгук|відгук на твір|відгук про кінофільм роксолана|твір відгук про кінофільм|книги луїзи хей|видгук на кинофильм|твір - відгук на кінофільм|відгук на переглянутий кінофільм|відгук на кінофільм титанік|твир видгук на кинофильм|dвідгук на кінофільм Журнал современной женщины Pani.kiev.ua, Перепечатка материалов разрешена только с непосредственной ссылкой на / при обязательном уведомлении редакции по e-mail. Главный редактор проекта По общим и административным вопросам обращайтесь |
|
