|
|
|
|
Новости |
Статьи |
Рецепты |
Сонник |
Гороскоп |
Журналы |
Фотогалереи |
Книги
|
Рукоделие | |
||
|
|
|
|
|
|
 Библиотека : Отдых Бібліотека: Відпочинок Фламенко по-турецки (продолжение) Фламенко по-турецки (продовження)Мы продолжаем публикацию глав из книги известной русской писательницы Светланы Бестужевой-Лады . Ми продовжуємо публікацію глав із книги відомої російської письменниці Світлани Бестужева-Лади.Новые главы планируется размещать раз в неделю. Нові глави планується розміщати раз на тиждень. Это произведение относится к циклу "Детектив-сказка", состоящему из шести книг. Цей твір відноситься до циклу "Детектив-казка", що складається з шести книг. Приглашаем к сотрудничеству издателей! Запрошуємо до співробітництва видавців! Книга пока не опубликована! Глава четвертая. Книга поки не опублікована! Глава четверта. Ряд волшебных изменений… Ряд чарівних змін ... Столик Алексей заказал в ресторане соседнего отеля, на открытой террасе. Столик Олексій замовив у ресторані сусіднього готелю, на відкритій терасі. Солнце уже село, но электрического освещения хватало с избытком. Сонце вже сіло, але електричного освітлення вистачало з надлишком. Равно как и музыки: на небольших подмостках соловьем заливалась какая-то девица в блестках. Так само як і музики: на невеликих підмостках соловейком заливалася якась дівчина в блискітках. Надо полагать, местная дива. Треба думати, місцева дива. -Шумновато, конечно, - вздохнул Алексей, - но тут хоть живая музыка. -Шумновато, звичайно, - зітхнув Олексій, - але тут хоч жива музика. В других местах на полную мощь кассеты включают, там вообще разговаривать невозможно. В інших місцях на повну потужність касети включають, там взагалі розмовляти неможливо. А вот и наш кормилец бежит, меню несет. А ось і наш годувальник біжить, меню несе. Вы какую кухню предпочитаете? Ви якій кухні віддаєте перевагу? -Ту, где самой у плиты стоять не надо, - усмехнулась я. -Ту, де самої біля плити стояти не треба, - посміхнулася я. – Я быстрее отвечу, какую терпеть не могу: японскую. - Я швидше відповім, яку терпіти не можу: японську. Наверное, у меня плебейские вкусы, но полусырую или вообще сырую рыбу и прочие морепродукты – это без меня. Напевно, у мене плебейські смаки, але напівсирі або взагалі сиру рибу та інші морепродукти - це без мене. -Ну, здесь вам это вряд ли предложат. -Ну, тут вам це навряд чи запропонують. Рекомендую салат по-гречески и фондю. Рекомендую салат по-грецьки і фондю. -Что-что? -Що-що? – изумилась я. - Здивувалася я. -Фондю. -Фондю. Вы что, не пробовали никогда? Ви що, ніколи не пробували? -Даже не знаю, что это такое, - честно призналась я. -Навіть не знаю, що це таке, - чесно зізналася я. – Судя по названию, что-то французское. - Судячи з назви, щось французьке. -Почти угадали. -Майже вгадали. Швейцарское. Швейцарське. Полагаетесь на мой вкус? Покладаєтеся на мій смак? -Уговорили. -Умовили. Любопытно к тому же. Цікаво до того ж. Потом тоже буду небрежно говорить, что бифштекс – это для лохов, а вот фондю… Потім теж буду недбало говорити, що біфштекс - це для лохів, а от фондю ... -На самом деле это мясо почти мгновенного приготовления. -Насправді це м'ясо майже миттєвого приготування. Готовить будем сами. Готувати будемо самі. Очень мило! Дуже мило! Я же только что ему сказала, что сама у плиты предпочитаю не стоять. Я ж тільки що йому сказала, що сама біля плити вважаю за краще не стояти. И не уверена, что готовить, сидя за столиком в ресторане, мне может понравиться больше, чем традиционный способ. І не впевнена, що готувати, сидячи за столиком у ресторані, мені може сподобатися більше, ніж традиційний спосіб. Официант стоял возле нашего столика совершенно неподвижно: то ли был так вышколен, то ли по-русски все-таки не понимал. Офіціант стояв біля нашого столика зовсім нерухомо: чи то був так вимуштруваний, чи то по-русски все-таки не розумів. Когда Алексей стал делать заказ по-английски, я поняла, что верным было второе предположение, хотя понять этот английский мне, например, было трудновато. Коли Олексій став робити замовлення по-англійськи, я зрозуміла, що вірним було друге припущення, хоча зрозуміти цей англійська мені, наприклад, було важкувато. Но главное – официант его понимал! Але головне - офіціант його розумів! -Пить что будем? -Пити що будемо? Вино или пиво? Вино чи пиво? -А что полагается к этому самому фондю? -А що належить до цього самого фондю? -А все равно, что. -А все одно, що. По вашему усмотрению. На ваш розсуд. -Тогда вино. -Тоді вино. Красное. Червоне. Н-да, кажется, я начала входить во вкус. Н-да, здається, я почала входити в смак. Давненько я не бывала в ресторанах. Давненько я не бувала в ресторанах. Пожалуй, с тех самых пор, как познакомилась с Олегом…Что ж, грех не воспользоваться ситуацией – когда еще такой случай подвернется. Мабуть, з тих самих пір, як познайомилася з Олегом ... Що ж, гріх не скористатися ситуацією - коли ще така нагода трапиться. А как все тогда роскошно начиналось! А як все починалося тоді розкішно! Нет, первый раз, в день знакомства все было, конечно, на должном уровне, но присутствие третьего как-то принижало пафос момента. Ні, перший раз, у день знайомства все було, звичайно, на належному рівні, але присутність третього якось принижувало пафос моменту. Светская болтовня, ничего личного, интересно – да!, но не до умопомрачения. Світська балаканина, нічого особистого, цікаво - так!, Але не до нестями. К тому же Сергей рекордно быстро напился, а я пьяных мужиков не выношу совершенно. До того ж Сергій рекордно швидко напився, а я п'яних мужиків не виношу зовсім. А вот после того, как Олег приехал ко мне «на кофе», точнее, уже после кофе и всего остального, мы среди ночи подхватились и поехали в какой-то хитрый кабак в старомосковских переулках, открытый только «для своих». А от після того, як Олег приїхав до мене «на каву», точніше, вже після кави і всього іншого, ми серед ночі схопилися і поїхали в якийсь хитрий ресторанчик у старомосковській провулках, відкритий тільки «для своїх». Так мне, во всяком случае, было многозначительно сказано. Так мені, у всякому разі, було багатозначно сказано. Действительно, народу в зале почти не наблюдалось, а нами занималась, как я поняла, сама хозяйка заведения, дородная дама со следами былой красоты на лице, которая как-то очень лебезила перед Олегом. Дійсно, народу в залі майже не спостерігалося, а нами займалася, як я зрозуміла, сама господиня закладу, огрядна дама з слідами колишньої краси на особу, що якось дуже підлещуватись до Олегом. Да, хорошо тогда посидели, до рассвета. Так, добре тоді посиділи, до світанку. Жаль, что со временем это происходило все реже и скучнее, пока не прекратилось окончательно. Шкода, що з часом це відбувалося все рідше і нуднішого, поки не припинилося остаточно. Были только неожиданные появления – и мгновенные исчезновения. Були тільки несподівані появи - і миттєві зникнення. Интересно, почему я с этим идиотским положением мирилась почти год? Цікаво, чому я з цим ідіотським становищем мирилася майже рік? Впрочем, не предложи мне Олег эту поездку на море вдвоем, я бы, наверное, нашла в себе силы этот роман прекратить. Втім, не запропонуй мені Олег цю поїздку на море вдвох, я б, напевно, знайшла в собі сили цей роман припинити. По уму, наверное, и надо было прекращать, не соглашаться никуда ехать, но я-то восприняла это, как начало нового этапа в наших отношениях. По розуму, напевно, і треба було закінчувати, не погоджуватися нікуди їхати, але я-то сприйняла це, як початок нового етапу в наших відносинах. А этап почему-то не начинался, в Москве куковала одна в ожидании своего ненаглядного и здесь продолжаю делать тоже самое. А етап чомусь не починався, в Москві кувала один в очікуванні свого ненаглядного і тут продовжую робити теж саме. Правда, не одна. Правда, не одна. Я с трудом оторвалась от процесса воспоминаний и подняла глаза. Я ледве відірвалася від процесу спогадів і підняла очі. Алексей смотрел на меня с плохо скрытой усмешкой: Олексій дивився на мене з погано прихованою усмішкою: -Уже вернулись? -Вже повернулися? – спросил он. - Запитав він. -Откуда? -Звідки? -Из последнего посещения подобного места. -З останнього відвідування подібного місця. На какое-то мгновение я даже опешила. На якусь мить я навіть розгубилася. Чтение мыслей никак не вписывалось в облик моего нового знакомого. Читання думок ніяк не вписувалося в образ мого нового знайомого. Или у него сверхразвитая интуиция? Або у нього сверхразвітая інтуїція? Впрочем, это качество больше свойственно все-таки женщинам. Втім, це якість більше властиве все-таки жінкам. -С чего вы взяли, что я думала об этом? -З чого ви взяли, що я думала про це? -Мне так показалось. -Мені так здалося. Во всяком случае, мысли ваши были где-то очень далеко. В усякому разі, ваші думки були десь дуже далеко. Тоскуете о своем кавалере? Сумуєте про свого кавалера? -Честно? -Чесно? Не то, чтобы очень. Не те, щоб дуже. Понимаю, такое признание меня не украшает, но в чем-то вы правы. Розумію, таке визнання мене не прикрашає, але в чомусь ви маєте рацію. Я подумала, что мы и в Москве не часто видимся, и здесь, судя по всему, мало что изменится. Я подумала, що ми і в Москві не часто бачимося, і тут, судячи з усього, мало що зміниться. -Возможно, я лезу не в свое дело, но почему вы прилетели одна? -Можливо, я лізу не в свою справу, але чому ви прилетіли один? -Понятия не имею, - пожала я плечами. -Я взагалі не знаю, - знизала я плечима. – Олег вообще плохо предсказуемый человек, но тут, конечно вообще особый случай. - Олег взагалі погано передбачуваний чоловік, але тут, звичайно взагалі особливий випадок. Наверняка это его бизнес, будь он неладен! Напевно це його бізнес, хай йому цур! -Бизнес – штука коварная, - охотно подтвердил Алексей. -Бізнес - штука підступна, - охоче підтвердив Олексій. – Никогда не знаешь, что тебя завтра ожидает. - Ніколи не знаєш, що тебе чекає завтра. Это я по своей супруге могу судить. Це я по своїй дружині можу судити. Даже не помню, когда мы последний раз вместе отдыхали. Навіть не пам'ятаю, коли ми останній раз разом відпочивали. Вообще не помню, когда отдыхали. Взагалі не пам'ятаю, коли відпочивали. А чем ваш друг занимается? А чим займається ваш друг? -По-моему, строительством, - не совсем уверенно произнесла я. -По-моєму, будівництвом, - не зовсім впевнено промовила я. – Или какое-то производство чего-то. - Або якесь виробництво чогось. Как-то не могу я суть ухватить. Як-то не можу я суть ухопити. Я даже не заметила, как передо мной появилось блюдо с салатом и корзинка с хлебом. Я навіть не помітила, як переді мною з'явилося блюдо із салатом і кошик з хлібом. Врубилась, когда официант начал наливать мне вино в бокал. Врубилась, коли офіціант почав наливати мені вино в келих. -За что пьем? -За що п'ємо? – осведомился Алексей. - Спитав Олексій. -За мир во всем мире, - предложила я. -За мир у всьому світі, - запропонувала я. – Или за нормальный отдых каждому нормальному человеку. - Або за нормальний відпочинок кожній нормальній людині. -Очень хороший тост, - похвалил Алексей. -Дуже гарний тост, - похвалив Олексій. – Особенно в первой части. - Особливо в першій частині. Вторую, пожалуй, будет труднее реализовать. Другу, мабуть, буде важче реалізувати. -Ну, я лично намерена все-таки как следует отдохнуть. -Ну, я особисто має намір все-таки як слід відпочити. Пусть бы и в одиночестве. Хай би і на самоті. -Это вам не грозит. -Це вам не загрожує. -Думаю, не грозит. -Думаю, не загрожує. Меня уже сегодня куда только ни приглашали. Мене вже сьогодні куди тільки не запрошували. Даже на дискотеку. Навіть на дискотеку. Жаль, на поздний час, да и кавалер не вполне в моем вкусе. Шкода, на пізню годину, та й кавалер не цілком у моєму стилі. Ну, так ведь лиха беда начало. Ну, але ж лиха біда початок. -А если ваш… друг все-таки приедет? -А якщо ваш ... один все-таки приїде? Я философски пожала плечами: Я філософськи знизала плечима: -Все в жизни случается, в принципе, неожиданно. -Все в житті трапляється, в принципі, несподівано. Разница только в том, приятная это неожиданность или не слишком. Різниця тільки в тому, це приємна несподіванка або не дуже. -У вас сейчас будет приятная неожиданность. -У вас зараз буде приємна несподіванка. Вы танцевать любите? Ви любите танцювати? -Обожаю, - искренне ответила я. -Обожнюю, - щиро відповіла я. – Жаль, что редко удается этим заниматься. - Шкода, що рідко вдається цим займатися. -Вот сейчас и займетесь. -Ось зараз і робите. Вас приглашают, между прочим. Вас запрошують, між іншим. Уже минуты две над вами маячит робкий кавалер. Вже дві хвилини над вами маячить боязкий кавалер. Я повернула голову вправо и действительно обнаружила молодого человека, в наружности которого, слава богу, не было ничего отталкивающего. Я повернула голову вправо і дійсно виявила молодої людини, в зовнішності якого, слава богу, не було нічого відштовхуючого. Поймав мой взгляд, он сделал что-то вроде полупоклона и произнес: Піймавши мій погляд, він зробив щось на зразок напівуклоні і вимовив: -Will you be so kind, bayana? -Will you be so kind, bayana? -«Байяна» – это по-турецки «госпожа», - вполголоса перевел Алексей последнее непонятное слово. - «Байя» - це по-турецьки «пані», - стиха переклав Олексій останнє слово незрозуміле. – Если хотите попрыгать, не возражаю. - Якщо хочете пострибати, не заперечую. Сам, к сожалению, в этом не силен и не любитель. Сам, на жаль, цього не сильний і не любитель. Ну, вот это уже его проблемы. Ну, ось це вже його проблеми. Я встала и пошла за молодым человеком к танцплощадке. Я встала і пішла за молодою людиною до танцмайданчику. Не танцевала я действительно давно, но это ведь как езда на велосипеде: раз научился, никогда уже не забудешь. Чи не танцювала я дійсно давно, але це ж як їзда на велосипеді: раз навчився, ніколи вже не забудеш. Тем более, что современные танцы особых правил не предполагают, каждый двигается под музыку так, как это ему нравится, разница только в темпе. Тим більше, що сучасні танці особливих правил не припускають, кожен рухається під музику так, як це йому подобається, різниця тільки в темпі. В данном случае, темп был довольно резвый, но мой кавалер все-таки пытался даже в этом ритме взять у меня короткое интервью: как меня зовут, давно ли приехала, где остановилась. У даному випадку, темп був досить жвавий, але мій кавалер все-таки намагався навіть у цьому ритмі взяти в мене коротке інтерв'ю: як мене звати, чи давно приїхала, де зупинилася. В первых двух случаях я его любопытство удовлетворила, третий вопрос предпочла пропустить мимо ушей. У перших двох випадках я його цікавість задовольнила, третє питання вважала за краще пропустити повз вуха. Возможно, здесь действительно никто, нигде и ничего не ворует, но показывать дорогу к дому совершенно постороннему человеку мне было как-то неинтересно. Можливо, тут дійсно ніхто, ніде і нічого не краде, але показувати дорогу до дому зовсім сторонній людині мені було якось нецікаво. Танец кончился и я вернулась к Алексею. Танець скінчився і я повернулася до Олексія. -Браво, байяна, - с усмешкой сказал он. -Браво, Байя, - з усмішкою сказав він. – Где научились так отплясывать? - Де навчилися так танцювати? -Пару лет назад было модно танцевать фламенко. -Кілька років тому було модно танцювати фламенко. Так что я какое-то время этим очень увлекалась, даже специальную группу посещала. Так що я якийсь час цим дуже захоплювалася, навіть спеціальну групу відвідувала. Правда, мужчин там практически не было, плясали либо все вместе, либо шерочка с машерочкой. Щоправда, чоловіків там практично не було, танцювали або всі разом, або шерочка з машерочкой. В конце концов, мне надоело, или дела закружили, не помню уже. Врешті-решт, мені набридло, або справи закружляли, не пам'ятаю вже. -Никогда не видел это самое фламенко. -Ніколи не бачив це саме фламенко. -Много потеряли, - оживилась я. -Багато втратили, - пожвавилася я. – Танец красоты фантастической, ритм просто завораживает, а если еще и кастаньеты… Умереть, уснуть и проснуться, рыдая. - Танец краси фантастичної, ритм просто заворожує, а якщо ще й кастаньєти ... Померти, заснути і прокинутися, ридаючи. -Вот бы посмотреть… -От би подивитися ... -Ну, я даже не знаю… - растерялась я. -Ну, я навіть не знаю ... - розгубилася я. – Кастаньет нет, музыка опять же не совсем… - Кастаньєт немає, музика знову ж таки не зовсім ... -Значит, если бы были кастаньеты и музыка, вы бы станцевали? -Значить, якби були кастаньєти і музика, ви б станцювали? -Конечно, - легкомысленно брякнула я, не подумав. -Звичайно, - легковажно брязнула я, не подумавши. - Платье на мне достаточно длинное, каблуки имеются, еще как бы станцевала! - Сукня на мені досить довге, каблуки є, ще як би станцювала! Салат был невероятно вкусным, да и проголодаться я за день все-таки успела, несмотря на крекеры. Салат був неймовірно смачним, та й зголодніти я за день все-таки встигла, не дивлячись на крекери. Опять же вино: чуть терпкое, темно-красное, почти совсем не пьянящее… Знову ж вино: трохи терпке, темно-червоне, майже зовсім не п'янке ... -Вас опять приглашают, - сообщил мне Алексей. -Вас знову запрошують, - повідомив мені Олексій. – По-моему, вы тут пользуетесь бешенным успехом. - По-моєму, ви тут користуєтеся бешенним успіхом. Действительно, приглашал еще какой-то молодой мужчина. Дійсно, запрошував ще якийсь молодий чоловік. Более, кстати, воспитанный, чем первый, потому что разрешение пригласить меня, испросил у Алексея. Більш, до речі, вихований, ніж перше, тому що дозвіл запросити мене, випросив у Олексія. Да и музыка была приятнее: певица ушла на перерыв, а оркестр изображал что-то из Поля Мориа с местным, конечно, колоритом. Та й музика була приємніше: співачка пішла на перерву, а оркестр зображував щось із Поля Моріа з місцевим, звичайно, колоритом. В остальном, правда, заметной разницы не было, в том числе и, прежде всего, в задаваемых мне вопросах. В іншому, правда, помітної різниці не було, в тому числі і, перш за все, у що задаються мені питаннях. Ну уж дудки! Ну вже дудки! Если тут каждому давать свои координаты, так я соскучусь дверь в квартиру открывать и закрывать. Якщо тут кожному давати свої координати, так я занудюсь двері в квартиру відкривати і закривати. Кстати, дверь-то я заперла? До речі, двері-то я замкнула? А то за мной иногда водится некая забывчивость. А то за мною іноді водиться якась забудькуватість. Вернувшись к Алексею я сказала, что объявляю перерыв с танцами, потому что когда-то и поесть нужно. Повернувшись до Олексія я сказала, що оголошую перерву з танцями, тому що коли-то і поїсти треба. Так что третий, практически тут же возникший кавалер, получил от ворот поворот: я со всей доступной мне деликатностью объяснила ему (по-английски, естественно), что немного притомилась и хочу спокойно посидеть. Так що третій, практично відразу виник кавалер, отримав відкоша: я з усією доступною мені делікатністю пояснила йому (англійською, звісно), що трохи потомилися і хочу спокійно посидіти. -Да, - посмеиваясь, сказал Алексей, - успехом вы тут пользуетесь прямо-таки бешеным. -Так, - посміхаючись, сказав Олексій, - успіхом ви тут користуєтеся прямо-таки шалений. Знаете, как они вас между собой называют? Знаєте, як вони вас між собою називають? Я тут случайно подслушал. Я тут випадково підслухав. -И как же? -І як же? – живо заинтересовалась я. - Жваво зацікавилася я. -Байяна руссо. -Байя руссо. Русская госпожа. Русская пані. -Да, времена меняются. -Так, часи змінюються. Вообще-то я мечтала, что меня тут будут называть ханум-эфенди. Взагалі-то я мріяла, що мене тут будуть називати ханум-ефендi. Все-таки у меня высшее образование… Все-таки у мене вища освіта ... -А что это меняет? -А що це змінює? -Это я в книге вычитала, из турецкой жизни. -Це я в книзі вичитала, з турецької життя. «Птичка певчая» называется. «Пташка співоча» називається. Так вот там, как только главная героиня закончила школу, ее тут же все, кроме родственников, естественно, стали звать ханум-эфенди. Так ось там, як тільки головна героїня закінчила школу, її тут же все, крім родичів, природно, стали звати ханум-ефендi. Мне понравилось. Мені сподобалося. А про байяну там вообще ничего не говорилось. А про байяну там взагалі нічого не говорилося. Правда, дело было почти сто лет назад… Щоправда, справу було майже сто років тому ... -И с тех пор кое-что могло измениться, - подхватил Алексей. -І з тих пір дещо могло змінитися, - підхопив Олексій. – Но теперь берегитесь: вас приметили и на улице проходу не дадут. - Але тепер стережіться: вас помітили й на вулиці проходу не дадуть. -Ну и что! -Ну і що! – фыркнула я. - Пирснула я. – Полдня сегодня по Кемеру болталась, устала от знакомств отбиваться, но ведь насильно никто никуда никого не тащит. - Півдня сьогодні за Кемер бовталася, втомилася від знайомств відбиватися, але ж насильно ніхто нікуди нікого не тягне. -Жарко было. -Жарко було. Люди делами занимались. Люди справами займалися. Вас никто не знал. Вас ніхто не знав. А теперь присмотрятся и… А тепер нагляду та ... -И что, завалят меня букетами и драгоценностями? -І що, завалять мене букетами і коштовностями? – саркастически осведомилась я. - Саркастично спитала я. -Насчет букетов я бы на вашем месте не обольщался. -Щодо букетів я б на вашому місці не спокушайтеся. Тут вокруг столько цветов растет, что дарить живые никому в голову не приходит. Тут навколо стільки квітів зростає, що дарувати живі нікому в голову не приходить. А драгоценности – почему нет? А коштовності - чому ні? Тем более, что серебро здесь стоит сущие копейки. Тим більше, що срібло тут коштує сущі копійки. Если поторговаться, конечно. Якщо поторгуватися, звичайно. -Вот чего не умею – того не умею, - вздохнула я. -От чого не вмію - того не вмію, - зітхнула я. – Как-то не мое это. - Як-то не моє це. Всегда плачу столько, сколько запрашивают. Завжди плачу стільки, скільки правлять. -Оставьте это для больших магазинов, - посоветовал Алексей. -Залиште це для великих магазинів, - порадив Олексій. – Там это действительно не принято. - Там це дійсно не прийнято. А в маленьких магазинчиках, тем более – в лавочках, тем более – на открытом воздухе вы просто обязаны торговаться. А в маленьких крамничках, тим більше - в крамничках, тим більше - на відкритому повітрі ви просто зобов'язані торгуватися. Тут такой местный обычай, они никакого кайфа не получают, если с ними не торгуются. Тут такий місцевий звичай, вони ніякого кайфу не отримують, якщо з ними не торгуються. -Одно слово – турки, - подытожила я. -Одне слово - турки, - підсумувала я. – Смотрите, нам что-то несут, по-моему. - Дивіться, нам щось несуть, по-моєму. Довольно впечатляющее сооружение. Досить вражаюче споруду. -Это нам несут фондю. -Це нам несуть фондю. А это блюдо требует внимания и некоторой ловкости рук, так что не расслабляйтесь, но и не пугайтесь особенно. А ця страва вимагає уваги і певної спритності рук, так що не розслабляйтеся, але й не лякайтеся особливо. Делайте, как я, и все будет в порядке. Робіть, як я, і все буде в порядку. Сразу все пугаются, потом привыкают. Одразу всі лякаються, потім звикають. Вот тут он был совершенно прав, насчет первоначального испуга. Ось тут він мав цілковиту рацію, щодо первісного переляку. Такую штуковину я видела первый раз в жизни, даже в кино не доводилось. Таку штуковину я бачила перший раз у житті, навіть у кіно не доводилося. Большой горшок с кипящим маслом, под ним – огонь, самый настоящий, а в добавление к этому – несколько тарелок с кусочками разного мяса, мелко-мелко нарезанного. Великий горщик з киплячим маслом, під ним - вогонь, справжній, а на додаток до цього - кілька тарілок з шматочками різного м'яса, дрібно-дрібно нарізаного. Все это великолепие предлагалось цеплять на специальную двузубую вилку и окунать в кипящее масло. Все це пишність пропонувалося чіпляти на спеціальну двозубу вилку і занурювати в киплячу олію. Через пару минут порция готова к употреблению. Через пару хвилин порція готова до вживання. В общем, конечно, не еда, а какой-то цирковой аттракцион. Загалом, звичайно, не їжа, а якийсь цирковий атракціон. Максимум внимания нужно было уделять самому процессу, а не вкусовым ощущениям, которые, впрочем, были очень даже и недурны. Максимум уваги потрібно було приділяти самого процесу, а не смакових відчуттів, які, втім, були дуже навіть непогані. Давно я не получала от еды такого откровенного удовольствия. Давно я не отримувала від їжі такого відвертого задоволення. А ведь так просто, если вдуматься. Але ж так просто, якщо вдуматися. Та же фритюрница только с другой технологией. Та ж фритюрница тільки з іншою технологією. -Что будете на десерт? -Що будете на десерт? – поинтересовался официант, очень вовремя появившийся возле столика. - Поцікавився офіціант, дуже вчасно з'явився біля столика. – Сладости, кофе, мороженое? - Солодощі, кава, морозиво? -Кофе обязательно, - сказала я. -Кава обов'язково, - сказала я. – После такой трапезы надо взбодриться. - Після такої трапези треба збадьоритися. А насчет остального… ну, только не сладкое. А щодо решти ... ну, тільки не солодке. -Мы подумаем, - сказал Алексей, - займитесь пока кофе. -Ми подумаємо, - сказав Олексій, - займіться поки кави. А у меня для вас сюрприз, Вика. А в мене для вас сюрприз, Віка. Пока вы там отплясывали, я тут немного подсуетился. Поки ви там танцювали, я тут трохи подсуетился. Он приподнял салфетку возле своего прибора и я увидела… пару кастаньет. Він підняв серветку біля свого приладу і я побачила ... пару кастаньєт. Самых что ни на есть настоящих. Самих там не є справжніх. Где он их тут достал, да еще не вставая с места, ума не приложу. Де він їх тут дістав, та ще не встаючи з місця, розуму не прикладу. -Здесь все можно получить, страна такая, - прочел мои мысли Алексей. -Тут все можна отримати, країна така, - прочитав мої думки Олексій. – Так как насчет обещанного фламенко? - Так як щодо обіцяного фламенко? Музыка будет соответствующая, это я вам обещаю. Музика буде відповідна, це я вам обіцяю. А на этих условиях вы мне обещали показать танец. А на цих умовах ви мені обіцяли показати танець. Я растерянно мигала глазами. Я розгублено блимала очима. Вот что значит расслабилась и потеряла бдительность. Ось що значить розслабилася і втратила пильність. С другой стороны, новую русскую пословицу «Кто девушку ужинает, тот ее и танцует», пока, по-моему, никто не отменял. З іншого боку, нове російське прислів'я «Хто дівчину вечеряє, той її і танцює», поки що, по-моєму, ніхто не скасовував. А поскольку у меня было такое чувство, что более лирические отношения со мной в планы Алексея не входят (пока, во всяком случае), то наверное нужно все-таки попробовать. А оскільки у мене було таке відчуття, що більш ліричні стосунки зі мною в плани Олексія не входять (поки що, у всякому випадку), то напевно треба все-таки спробувати. Не канкан же он просит станцевать, а просто исполнить очень хорошо знакомое мне действие. Чи не канкан ж він просить станцювати, а просто виконати дуже добре знайоме мені дію. Что-то вроде гимнастического упражнения. Щось подібне до гімнастичного вправи. -Назвался груздем, не говори, что не дюж, - вздохнула я. -Назвався грибом, не кажи, що не дуж, - зітхнула я. – Что ж, давайте эту вашу соответствующую музыку, а я постараюсь ей соответствовать. - Що ж, давайте цю вашу відповідну музику, а я постараюся їй відповідати. Кофе потом выпью. Кава потім вип'ю. Алексей обернулся к оркестру и сделал какой-то неуловимый знак. Олексій обернувся до оркестру і зробив якийсь невловимий знак. Очередное восточное благозвучие закончилось, и я услышала первые такты именно той мелодии, под которую несколько месяцев плясала в женском клубе в Москве. Чергове східне благозвучність закінчилося, і я почула перші такти саме тієї мелодії, під яку кілька місяців танцювала в жіночому клубі в Москві. Ну, что ж, трус не пьет шампанского (или, в данном случае, кофе), а обещания надо выполнять. Ну, що ж, боягуз не п'є шампанського (або, в даному випадку, кава), а обіцянки треба виконувати. Конечно, свою роль сыграли и два бокала вина. Звичайно, свою роль зіграли і два келихи вина. Опьянения я не чувствовала, но вот ощущение «море по колено» – это, пожалуй, присутствовало. П'янством я не відчувала, але от відчуття «море по коліно» - це, мабуть, було присутнє. Так что я отмахнулась от мысли, что на меня будут смотреть не товарки по классу танца и даже не преподаватель, а совершенно посторонние люди, решительно взяла у Алексея кастаньеты и направилась в середину танцплощадки, где народ явно не совсем понимал, что происходит. Так що я відмахнулася від думки, що на мене будуть дивитися не товарки по класу танцю і навіть не викладач, а зовсім сторонні люди, рішуче взяла в Олексія кастаньєти і попрямувала в середину танцмайданчики, де народ явно не зовсім розумів, що відбувається. Не знаю, хорошо я танцевала или плохо – не мне судить. Не знаю, добре я танцювала чи погано - не мені судити. Но меня ожидал еще один сюрприз: у меня появился партнер! Але мене чекав ще один сюрприз: у мене з'явився партнер! Седовласый, поджарый мужчина вполне европейского вида тоже, судя по всему, пустился во все тяжкие и присоединился к моим па. Сивочолий, сухорлявий чоловік цілком європейського вигляду теж, судячи з усього, пустився у всі тяжкі і приєднався до моїх па. Буквально пару минут мы присматривались и прилаживались друг к другу, а потом вдруг спелись, точнее, станцевались так, что по окончании «номера» были награждены бурными аплодисментами, чуть ли не переходящими в овацию. Буквально кілька хвилин ми придивлялися і прилаштовувати один до одного, а потім раптом заспівали, точніше, станцювати так, що після закінчення «номери» були нагороджені бурхливими оплесками, мало не переходять у овацію. Я думаю: такое зрелище и совершенно бесплатно. Я думаю: таке видовище і абсолютно безкоштовно. Когда мы остановились, партнер взял мою руку и поднес к губам. Коли ми зупинилися, партнер узяв мою руку і підніс до губ. -Я давно не получал такого удовольствия, мадам, - произнес он по-английски, очень медленно и четко выговаривая слова. -Я давно не отримував такого задоволення, мадам, - промовив він по-англійському, дуже повільно й чітко вимовляючи слова. – Меня зовут Исмаил-бей, ваш покорный слуга. - Мене звати Ісмаїл-бей, ваш покірний слуга. -Виктория, - отозвалась я. -Вікторія, - відповіла я. -Позволите проводить вас к вашему столику, Виктория-ханум? -Дозволить проводити вас до вашого столика, Вікторія-ханум? Я чуть не прыснула от изумления. Я ледве не пирснула від подиву. Сбылись, называется, мечты идиотки! Збулися, називається, мрії ідіотки! Но каков стиль! Але який стиль! Похоже, некоторые местные жители сто очков вперед дадут большинству европейцев. Схоже, деякі місцеві жителі сто очок вперед дадуть більшості європейців. Про соотечественников вообще молчу. Про співвітчизників взагалі мовчу. Но все сюрпризы, оказывается, были еще впереди. Але всі сюрпризи, виявляється, були ще попереду. Когда мы подошли к столику, Алексей встал и… поклонился, по-настоящему поклонился моему партнеру по танцам. Коли ми підійшли до столика, Олексій встав і ... вклонився, по-справжньому вклонився моєму партнерові по танцях. -Добрый вечер, Исмаил-бей. -Добрий вечір, Ісмаїл-бей. Рад видеть вас в добром здравии. Радий бачити вас у доброму здоров'ї. -Добрый вечер, Алексей-бей. -Добрий вечір, Олексій-бей. Опять к нам? Знову до нас? Все те же дела? Все ті ж справи? -Все те же, Исмаил-бей. -Все ті ж, Ісмаїл-бей. Присаживайтесь, прошу вас. Сідайте, прошу вас. Я только переводила округлившиеся глаза с одного на другого. Я тільки перекладала округляється очі з одного на другого. Что за пьесу из светской жизни они тут разыгрывают? Що за п'єсу з світського життя вони тут розігрують? И что еще за Исмаил-бей свалился на мою голову? І що ще за Ісмаїл-бей звалився на мою голову? -Буду очень рад. -Буду дуже радий. С вашего позволения только отдам кое-какие распоряжения. З вашого дозволу тільки віддам деякі розпорядження. -Окажите нам такую честь. -Надайте нам таку честь. Исмаил-бей отошел, а я схватила Алексея за рукав, что было, конечно, не совсем прилично, но сдерживаться я уже не могла. Ісмаїл-бей відійшов, а я схопила Олексія за рукав, що було, звичайно, не зовсім пристойно, але стримуватися я вже не могла. -Это что за тип? -Це що за тип? -Это не «тип», Вика, - с некоторой даже торжественностью ответил Алексей. -Це не «тип», Віка, - з деякою навіть урочистістю відповів Олексій. – Это один из хозяев этой деревни. - Це один із господарів цього села. А если совсем точно, хозяин, двое других помельче будут. А якщо зовсім точно, господар, двоє інших дрібніших будуть. Между прочим, и этот ресторан его, и дом, в котором у вас квартира, и все отели в окрестностях. Між іншим, і цей ресторан його, і будинок, в якому у вас квартира, і всі готелі в околицях. -Миллионер, что ли? -Мільйонер, чи що? – окончательно обалдела я. - Остаточно очманіла я. – Так с какого перепугу он со мной плясать пошел? - То з якого переляку він зі мною танцювати пішов? Совсем ку-ку? Зовсім ку-ку? -У богатых свои причуды, - усмехнулся Алексей. -У багатих свої примхи, - посміхнувся Олексій. – Сейчас вернется, может, объяснится. - Зараз повернеться, може, пояснити. А может, и не объяснится. А може, і не пояснив. -А может, и не вернется? -А може, і не повернеться? – предположила я. - Припустила я. – Попью-ка я пока кофейку. - Поп'ю-но я поки кави. Как говорит один из героев культового фильма: «Кажется, вечер перестает быть томным». Як говорить один з героїв культового фільму: «Здається, вечір перестає бути томним». -Во всяком случае, танцевать вам сегодня уже вряд ли придется. -В усякому разі, танцювати вам сьогодні вже навряд чи доведеться. -Это еще почему? -Це ще чому? -А тут нет сумасшедших с Исмаилом тягаться. -А тут немає божевільних з Ісмаїлом змагатися. Он им всем так или иначе хозяином приходится. Він їм усім так чи інакше господарем доводиться. И, похоже, на вас глаз положил. І, схоже, на вас оком накинув. Вот только поклонника-миллионера мне и не хватало для полного счастья. Ось тільки шанувальника-мільйонера мені і не вистачало для повного щастя. То-то Олег обрадуется… если приедет. То-то Олег зрадіє ... якщо приїде. А если не приедет? А якщо не приїде? И в этот момент зазвонил мой мобильник. І в цей момент задзвонив мій мобільник. Легок, как говорится, на помине. Легкий, як кажуть, на помині. -Ты как, малыш? -Ти як, малий? -А ты вообще-то где? -А ти взагалі-то де? – ответила я вопросом на вопрос, хотя прекрасно знала, что Олег такие штучки не выносит. - Відповіла я запитанням на запитання, хоча добре знала, що Олег такі штучки не виносить. -Это принципиально? -Це принципово? – не обманул он моих ожиданий. - Не обдурив він моїх очікувань. -Отнюдь. -Аж ніяк. Адрес меня не интересует, интересует географическая близость ко мне. Адреса мене не цікавить, цікавить географічна близькість до мене. -Географически я от тебя пока далеко. -Географічно я від тебе поки далеко. Потерпи еще немного, ладно? Потерпи ще трохи, добре? -У меня есть альтернатива? -У мене є альтернатива? -Есть! -Є! Можешь не терпеть, садиться в самолет и возвращаться. Можеш не терпіти, сідати в літак і повертатися. У тебя обратный билет с открытой датой. У тебе зворотний квиток з відкритою датою. -Ты что, злишься? -Ти що, злишся? – сухо спросила я. - Сухо спитала я. – Я опять спросила что-то запретное? - Я знову запитала щось заборонене? -Я не злюсь, просто жизнь так по-дурацки складывается. -Я не злюся, просто життя так по-дурному складається. Ты посылку получила? Ти посилку отримала? -Конечно. -Звичайно. Я… Я ... -Это мобильный телефон, малыш, его очень легко прослушивать. -Це мобільний телефон, малюк, його дуже легко прослуховувати. Так что подробности пока оставь. Так що подробиці поки залиш. Получила – и прекрасно, что делать дальше, я тебе напишу. Отримала - і прекрасно, що робити далі, я тобі напишу. Потом можешь расслабиться и отдыхать по полной программе. Потім можеш розслабитися і відпочивати по повній програмі. И не забывай пару раз в день смотреть почту. І не забувай пару разів на день дивитися пошту. -Какую почту? -Яку пошту? Городскую? Міську? -Электронную, глупышка. -Електронну, дурна. Мне проще тебе писать, чем звонить. Мені простіше тобі писати, ніж дзвонити. Кстати, чем ты сейчас занимаешься? До речі, чим ти зараз займаєшся? -Сижу в ресторане, - честно ответила я. -Сиджу в ресторані, - чесно відповіла я. – Только что поужинала. - Тільки що повечеряла. -Надеюсь, ты ведешь себя благоразумно? -Сподіваюся, ти поводишся розсудливо? -Ты бы прослезился от умиления, если бы мог меня сейчас увидеть, - не без яда отозвалась я. -Ти б розплакався від розчулення, якщо б міг мене зараз побачити, - не без отрути відгукнулася я. – Надеюсь, танцы входят в программу благоразумного поведения? - Сподіваюся, танці входять в програму розсудливого поведінки? -Если они приличны, - не остался в долгу Олег. -Якщо вони пристойні, - не залишився в боргу Олег. - В общем, не забывай про почту. - Загалом, не забувай про пошту. И постарайся не обгореть. І постарайся не обгоріти. -Постараюсь, заботливый ты мой, - вздохнула я. -Постараюсь, турботливий ти мій, - зітхнула я. – Только спину кремом мазать не очень удобно, а попросить пока некого. - Тільки спину кремом мазати не дуже зручно, а попросити поки нікого. -Значит, я приеду скоро, - отрубил Олег. -Значить, я приїду скоро, - відрубав Олег. – Все, пока, целую тебя. - Все, поки, цілую тебе. -И я тебя тоже, - со вздохом отозвалась я. -І я тебе теж, - зітхнувши, відгукнулася я. Удивительное рядом: Олег звонит два вечера подряд. Дивовижне поруч: Олег дзвонить два вечори поспіль. Вряд ли потому, что так уж безумно по мне скучает: пока я пребывала в Москве, он очень спокойно переносил разлуки. Навряд чи тому, що так вже страшенно на мене сумує: поки я перебувала в Москві, він дуже спокійно переносив розлуки. Что-то меня настораживало в этих звонках, а что – я никак не могла понять. Что-то мене насторожувало в цих дзвінки, а що - я ніяк не могла зрозуміти. Теперь еще одно задание резиденту: читать почту. Тепер ще одне завдання резиденту: читати пошту. Хорошо, что электронную, а то пришлось бы искать какое-нибудь дупло в местной пальме. Добре, що електронну, а то довелося б шукати яке-небудь дупло в місцевій пальмі. В этот момент передо мной на стол легла роскошная алая роза. У цей момент переді мною на стіл лягла розкішна червона троянда. Я подняла глаза и обнаружила… Исмаила-бея, который и обеспечил меня этим великолепием. Я підняла очі і виявила ... Ісмаїла-бея, який і забезпечив мене цим пишністю. А Алексей говорил, что здесь цветы дарить не принято. А Олексій говорив, що тут квіти дарувати не прийнято. Впрочем, у него лицо тоже было, мягко говоря, ошарашенное. Втім, у нього обличчя теж було, м'яко кажучи, приголомшена. -Ваша подруга, Алексей-бей, буквально заставила меня потерять голову. -Ваша подруга, Олексій-бей, буквально змусила мене втратити голову. Такого удовольствия, как сегодня, я давно уже не получал. Такого задоволення, як сьогодні, я давно вже не отримував. Забавно: комплимент вроде бы мне, а делается через мою голову. Забавно: комплімент начебто мені, а робиться через мою голову. Что ж, это все-таки Восток: когда мужчины разговаривают, женщины должны помалкивать. Що ж, це все-таки Схід: коли чоловіки розмовляють, жінки повинні мовчати. Но когда Алексей ответил, у меня буквально отвалилась челюсть: Але коли Олексій відповів, у мене буквально відвалилася щелепу: -К сожалению, Виктория не моя подруга. -На жаль, Вікторія не моя подруга. Мы просто вместе летели в самолете. Ми просто разом летіли в літаку. Ну, а первый вечер в незнакомом городе проводить одной… грустно, наверное. Ну, а перший вечір в незнайомому місті проводити однієї ... сумно, напевно. Вот я и предложил поужинать. От я й запропонував повечеряти. И за борт ее бросает в надлежащую волну… Здорово он, наверное, зависит от прихотей или желаний этого турецкого паши. І за борт її кидає в належну хвилю ... Здорово він, напевно, залежить від примх або бажань цього турецького паші. Официант уже притащил подходящую по размерам хрустальную вазу – для цветка. Офіціант вже притягнув підходить за розмірами кришталеву вазу - для квітки. Исмаил-бей сделал какой-то неуловимый жест и официант мгновенно придвинул ему кресло, а потом, выслушав короткую фразу на турецком языке, буквально испарился. Ісмаїл-бей зробив якийсь невловимий жест і офіціант миттєво підсунув йому крісло, а потім, вислухавши коротку фразу турецькою мовою, буквально випарувався. Н-да, вышколил он тут их всех отменно. Н-да, вишколи він тут їх усіх чудово. Как у нас раньше писали: беспощадная эксплуатация трудящихся. Як у нас раніше писали: нещадна експлуатація трудящих. -Я взял на себя смелость заказать вам местный фирменный десерт. -Я взяв на себе сміливість замовити вам місцевий фірмовий десерт. И хочу спросить вас, Виктория-ханум: вы умеете танцевать вальс? І хочу запитати вас, Вікторія-ханум: ви вмієте танцювати вальс? -Конечно, - с некоторым недоумением ответила я. -Звичайно, - з деяким подивом відповіла я. – Кто же этого не умеет? - Хто ж цього не вміє? -Сейчас – практически никто. -Зараз - практично ніхто. А я получил образование во Франции, до сих пор Париж забыть не могу. А я здобув освіту у Франції, до цих пір Париж забути не можу. И если бы я пригласил вас на вальс… І якщо б я запросив вас на вальс ... -То я бы с удовольствием приняла ваше приглашение, - совершенно искренне сказала я. -То я б з задоволенням прийняла ваше запрошення, - цілком щиро сказала я. – Это один из моих любимых танцев. - Це одна з моїх улюблених танців. И заодно с наслаждением поговорила бы с вами по-французски. І заодно з насолодою поговорила б з вами по-французьки. Мой любимый язык. Мій улюблений мова. -Тогда прошу вас, Виктория-ханум. -Тоді прошу вас, Вікторія-ханум. Оркестр заиграл вальс, едва Исмаил-бей поднялся с кресла. Оркестр заграв вальс, ледь Ісмаїл-бей піднявся з крісла. Н-да, круто у них тут. Н-да, круто у них тут. Мои бы желания кто так выполнял, ведь даже пальцами щелкать не нужно, выдрессированы по высшему классу. Мої б бажання хто так виконував, адже навіть пальцями клацати не потрібно, вимуштрувані за вищим класом. Мы закружились по вмиг опустевшей площадке. Ми закружляли по вмить спорожнілій майданчику. То ли никто больше вальс танцевать не умел, то ли не осмеливались составлять конкуренцию патрону. Чи то ніхто більше вальс танцювати не вмів, чи то не наважувалися складати конкуренцію патрону. Танцевал он, надо сказать, отменно: давно у меня не было такого партнера по танцам. Танцював він, треба сказати, відмінно: давно у мене не було такого партнера по танцях. То есть, если называть вещи своими именами, такого не было вообще никогда. Тобто, якщо називати речі своїми іменами, такого не було взагалі ніколи. Мне нужно было только подчиняться, все остальное происходило как бы само собой. Мені потрібно було тільки підкорятися, все інше відбувалося ніби саме собою. Когда музыка смолкла, все дружно зааплодировали. Коли музика змовкла, всі дружно зааплодували. Что ж, возможно, со стороны это выглядело тоже неплохо. Що ж, можливо, з боку це виглядало теж непогано. Исмаил-бей церемонно поклонился мне и под локоток сопроводил до места, где меня на столе уже ожидало нечто разноцветное и воздушное. Ісмаїл-бей церемонно вклонився мені і під ліктик супроводжував до місця, де мене на столі вже чекало щось різнокольорове і повітряне. -Это фирменный десерт ресторана, - пояснил Исмаил-бей, заметив мое изумление. -Це фірмовий десерт ресторану, - пояснив Ісмаїл-бей, помітивши моє здивування. – Обычно его здесь готовят для меня и для самых моих дорогих гостей. - Зазвичай його тут готують для мене і для самих моїх дорогих гостей. Попробуйте. Спробуйте. Я попробовала. Я спробувала. Описать простыми словами вкус этого блюда просто невозможно. Описати простими словами смак цієї страви просто неможливо. Нежнейшие взбитые сливки, привкус шоколада, который тут же перебивался каким-то более экзотическим вкусом – то ли фейхоа, то ли еще чего-то более экзотического. Найніжніші збиті вершки, присмак шоколаду, який тут же перебивався якимось більш екзотичним смаком - чи то фейхоа, чи то ще чогось більш екзотичного. И это не было похоже на обычно слишком приторные сладости. І це не було схоже на зазвичай дуже солодкі солодощі. Это было сказкой, приветом от багдадского халифа, завтраком пери, мечтой любого гурмана… Только чрезвычайным усилием воли я заставила себя не вылизать вазочку до блеска. Це було казкою, привітом від багдадського халіфа, сніданком пери, мрією будь-якого гурмана ... Тільки надзвичайних зусиллям волі я змусила себе не вилизати вазочку до блиску. Исмаил-бей наблюдал за мной с улыбкой. Ісмаїл-бей спостерігав за мною з посмішкою. Алексей тоже улыбался, но как-то не слишком весело. Олексій теж посміхався, але якось не дуже весело. С другой стороны, ему-то с чего было веселиться? З іншого боку, йому-то з чого було веселитися? Десерта не предложили, девушку уводят прямо из-под носа, да еще практически перешли на незнакомый ему, простому российскому бизнесмену, французский язык… Хотя, возможно, я преувеличиваю остроту ситуации и никаких видов на меня Алексей вообще не имел. Десерту не запропонували, девушку відводять прямо з-під носа, та ще практично перейшли на незнайомий йому, простому російському бізнесменові, французька мова ... Хоча, можливо, я перебільшую гостроту ситуації і жодних видів на мене Олексій взагалі не мав. Так, средство от скуки, пока не подвернулось что-то более заманчивое. Так, засіб від нудьги, поки не трапилось щось більш приваблива. -Благодарю вас, Исмаил-бей, - сказала я. -Дякую вам, Ісмаїл-бей, - сказала я. – Я получила просто сказочное удовольствие. - Я отримала просто казкове задоволення. -Могу только сказать, что это взаимно, - улыбнулся он. -Можу лише сказати, що це взаємно, - посміхнувся він. – Давно не танцевал и давно не получал такого удовольствия от танцев. - Давно не танцював і давно не отримував такого задоволення від танців. Вы давно приехали в Кемер, Виктория-ханум? Ви давно приїхали в Кемер, Вікторія-ханум? -Вчера ночью. -Вчора вночі. И уже успела понять, что не пожалею об этой поездке. І вже встигла зрозуміти, що не пожалію про цю поїздку. Сказать, что ли, об этом идиотском письме? Сказати, чи що, про це ідіотському листі? Судя по всему, он любую проблему тут решает на раз-два-три. Судячи з усього, він будь-яку проблему тут вирішує на раз-два-три. Нет, не стоит. Ні, не варто. Не стоит портить такой сказочный вечер просьбами. Не варто псувати такий казковий вечір проханнями. Судьба редко преподносит такие подарки, и это нужно ценить по достоинству. Доля рідко підносить такі подарунки, і це треба цінувати по достоїнству. -Хотите погулять по вечернему Кемеру, дорогая ханум? -Хочете погуляти по вечірньому Кемер, люба ханум? А потом выпьем здесь кофе или чего-нибудь по вашему усмотрению на сон грядущий. А потім вип'ємо тут кави або чого-небудь на ваш розсуд на сон грядущий. -С удовольствием, - искренне ответила я. -З задоволенням, - щиро відповіла я. -А вы, Алексей-бей? -А ви, Олексій-бей? -Сочту за честь, - церемонно наклонил тот голову. -Вважайте за честь, - церемонно нахилив той голову. -Тогда позвольте мне все организовать. -Тоді дозвольте мені все організувати. Один телефонный звонок… Один телефонний дзвінок ... Он действительно куда-то позвонил и отдал одно или два коротких приказания, смысла которых я не поняла, поскольку ни одного уже знакомого турецкого слова в них не содержалось. Він дійсно кудись зателефонував і віддав одне або два коротких накази, змісту яких я не зрозуміла, оскільки жодного вже знайомого турецького слова в них не містилося. А потом выключил телефон и с милой улыбкой сказал: А потім вимкнув телефон і з милою усмішкою сказав: -Через десять минут все будет готово. -Через десять хвилин все буде готово. Улицы он, что ли, приказал помыть по пути нашего следования? Вулиці він, чи що, наказав помити по шляху нашого проходження? Или устроить толпы восторженных граждан, забрасывающих нас розовыми лепестками? Або влаштувати натовпи захоплених громадян, закидають нас рожевими пелюстками? Мне начинало казаться, что от этого в общем-то чудаковатого миллионера можно ожидать чего угодно. Мені здавалось, що від цього в общем-то дивакуватого мільйонера можна чекати чого завгодно. Но действительность превзошла все мои ожидания. Але дійсність перевершила всі мої очікування. Ровно через десять минут на набережной у входа в ресторан остановилась… старинная коляска, запряженная парой невероятно красивых лошадей. Рівно через десять хвилин на набережній біля входу в ресторан зупинилася ... старовинна коляска, запряжена парою неймовірно красивих коней. Даже затрудняюсь сказать, какой они были масти, потому что роскошная сбруя затмевала практически все. Навіть важко сказати, якою вони були масті, тому що розкішна збруя затьмарювала практично все. -Экипаж подан, дорогая ханум. -Екіпаж поданий, люба ханум. Прошу вас. Прошу вас. И «дорогая ханум», как сомнамбула приняла предложенную ей руку Исмаил-бея и проследовала к экипажу. І «дорога ханум», як сомнамбула прийняла запропоновану їй руку Ісмаїл-бея і пройшла до екіпажу. Алексей шел сзади, как бы изображая собой эскорт. Олексій йшов позаду, як би зображуючи собою ескорт. Не знаю, насколько его на самом деле манила подобная прогулка, но даже я уже поняла: не то чтобы приказы – просьбы Исмаила-бея обязательно выполняются всеми. Не знаю, наскільки його насправді вабила така прогулянка, але навіть я вже зрозуміла: не те щоб накази - прохання Ісмаїла-бея обов'язково виконуються усіма. Вне зависимости от возраста, национальности и социального положения. Незалежно від віку, національності та соціального становища. Никогда в жизни не испытывала подобных ощущений, и вряд ли еще когда-нибудь испытаю. Ніколи в житті не зазнавала подібних відчуттів, і навряд чи ще коли-небудь випробую. Исмаил-бей точно знал о моей давней и нереализованной мечте: прокатиться в конном экипаже по улицам какого-нибудь города. Ісмаїл-бей точно знав про мою давньої та нереалізованої мрії: проїхатися у кінному екіпажі вулицями якого-небудь міста. В мечтах мерещились Рим или Флоренция, но вряд ли там подобные прогулки были бы обставлены такими экзотическими декорациями. У мріях ввижалися Рим або Флоренція, але навряд чи там такі прогулянки були б обставлені такими екзотичними декораціями. Море, пальмы, иллюминация, музыка отовсюду, люди, которые глазели на нас, как на седьмое чудо света. Море, пальми, ілюмінація, музика звідусіль, люди, які дивилися на нас, як на сьоме чудо світу. В довершении ко всему в гавани устроили настоящий фейерверк, после чего я поняла: жизнь удалась. В довершення до всього в гавані влаштували справжній феєрверк, після чого я зрозуміла: життя вдалося. Когда прогулка закончилась и мы вернулись в ресторан к кофе и шампанскому, Исмаил-бей, по-моему, крайне довольный реакцией, благодушно осведомился: Коли прогулянка закінчилася і ми повернулися до ресторану до кави і шампанського, Ісмаїл-бей, по-моєму, дуже задоволений реакцією, благодушно спитав: -Что собираетесь делать завтра? -Що збираєтеся робити завтра? -То же, что и сегодня – отдыхать, - мило улыбнулась я. -Те ж, що й сьогодні - відпочивати, - мило посміхнулася я. – Обожаю море и все, что с ним связано. - Обожнюю море та все, що з ним пов'язано. Возможно, поеду кататься на яхте, я слышала на пляже, что туда предлагают билеты. Можливо, поїду кататися на яхті, я чула на пляжі, що туди пропонують квитки. -А если я вам предложу чуть-чуть другой вариант отдыха? -А якщо я вам запропоную трохи інший варіант відпочинку? -Какой именно? -Який саме? -Я хочу пригласить вас провести день на моей собственной яхте. -Я хочу запросити вас провести день на моїй власній яхті. Это немного комфортнее, чем толкаться в толпе туристов. Це трохи комфортніше, ніж штовхатися в натовпі туристів. -Вы очень добры, Исмаил-бей, - забормотала я, решительно не зная, как отнестись к подобному предложению. -Ви дуже добрі, Ісмаїл-бей, - забелькотала я, рішуче не знаючи, як поставитися до подібного пропозиції. И вообще все это сильно смахивало на какой-то голливудский фильм. І взагалі все це сильно скидалося на якийсь голлівудський фільм. Миллионер, море, яхта. Мільйонер, море, яхта. Ущипнуть, что ли, себя покрепче? Вщипнути, чи що, себе міцніше? Или он так шутит? Чи він так жартує? Хотя на шутника вроде бы не похож. Хоча на жартівника начебто не схожий. -Рекомендую принять приглашение, Вика, - сказал вдруг Алексей на таком чудовищном английском, что я даже не сразу его поняла. -Рекомендую прийняти запрошення, Віка, - сказав раптом Олексій на такому жахливий англійською, що я навіть не відразу його зрозуміла. – Второй раз такой шанс не выпадет. - Другий раз такий шанс не випаде. Исмаил-бей одарил его полуулыбкой, от которой тот буквально расцвел, и повернулся ко мне: Ісмаїл-бей обдарував його напівусмішка, від якої той буквально розквітнув, і повернувся до мене: -Так что мы решим, дорогая ханум? -Так що ми вирішимо, люба ханум? -Я не знаю, насколько это удобно… -Я не знаю, наскільки це зручно ... -Уверяю вас, не пожалеете. -Запевняю вас, не пошкодуєте. К тому же обещаю вести себя, как джентльмен. До того ж обіцяю вести себе, як джентльмен. -А вы разве умеете по-другому? -А ви хіба вмієте по-іншому? – невольно вырвалось у меня. - Мимоволі вирвалось у мене. Конечно, комплимент я ему отвесила хоть и косвенный, но вполне приличный. Звичайно, комплімент я йому віддала хоч і непрямий, але цілком пристойний. С другой стороны, я как-то не могла представить себе этого вылощенного, с безупречными манерами господина, хватающим меня за коленки или что-то в этом роде. З іншого боку, я якось не могла уявити собі цього вилощенного, з бездоганними манерами пана, хапає мене за коліна або щось в цьому роді. Ну, а если даже допустить… Олег, по-видимому, думает, что кроме него других мужчин на свете просто не существует, отправил меня сюда, да еще нагрузил какими-то сомнительными поручениями. Ну, а якщо навіть припустити ... Олег, мабуть, думає, що окрім нього інших чоловіків на світі просто не існує, відправив мене сюди, та ще навантажив якимись сумнівними дорученнями. Конечно, то, что я собиралась сделать, было не совсем нравственным, но… Но уж лучше я буду безнравственной, чем несчастной! Звичайно, те, що я збиралася зробити, було не зовсім етичним, але ... Але вже краще я буду аморальної, ніж нещасною! Не на танцы же с администратором ресторана идти. Не на танці ж з адміністратором ресторану йти. -Я с удовольствием покатаюсь на вашей яхте, Исмаил-бей, - решительно ответила я. -Я із задоволенням покатаюсь на вашій яхті, Ісмаїл-бей, - рішуче відповіла я. Алексей совершенно прав: второй раз такой шанс может и не подвернуться, а кораблик с туристами от меня никуда не денется. Олексій цілковиту рацію: другий раз такий шанс може і не підвернутися, а кораблик з туристами від мене нікуди не дінеться. Они тут каждый день плавают, двадцать пять долларов все удовольствие вместе с обедом на борту. Вони тут щодня плавають, двадцять п'ять доларів все задоволення разом з обідом на борту. И наверняка только я там окажусь одинокой девушкой. І, напевно, тільки я там опинюся самотньою дівчиною. Да ну их всех! Та ну їх усіх! -Чудесно! -Чудово! Тогда завтра я за вами заеду. Тоді завтра я за вами заїду. Где вы остановились? Де ви зупинилися? В каком отеле? У якому готелі? -Вот в этом доме, - повела я головой в сторону своего временного пристанища. -Ось у цьому будинку, - повела я головою в бік свого тимчасового притулку. – Вон мой балкон отсюда видно. - Он мій балкон звідси видно. -Вы довольны апартаментами? -Ви задоволені апартаментами? -Еще бы! -Ще б пак! -Я рад. -Я радий. Видите ли, на самом деле я хозяин этого дома, и мне приятно, что вы уже моя гостья. Бачите, на самом деле я господар цього будинку, і мені приємно, що ви вже моя гостя. Конечно, сам я во все дела не вникаю, для этого есть управляющий. Звичайно, сам я в усі справи не вникаю, для цього є керуючий. Впрочем… Какой номер апартаментов? Проте ... Який номер апартаментів? -Третий. -Третій. -Неплохо, но довольно скромно. -Непогано, але досить скромно. Впрочем, все это поправимо. Втім, все це можна виправити. Он снова сделал какой-то неуловимый жест рукой и сказал несколько коротких фраз мгновенно появившемуся официанту, а потом снова повернулся ко мне. Він знову зробив якийсь невловимий жест рукою і сказав кілька коротких фраз миттєво з'явився офіціантові, а потім знову повернувся до мене. -Сейчас я познакомлю вас с управляющим. -Зараз я познайомлю вас з керуючим. При малейших затруднениях или проблемах обращайтесь к нему, я сделаю соответствующие распоряжения. При найменших труднощі або проблеми звертайтеся до нього, я зроблю відповідні розпорядження. А нам, пожалуй, можно выпить по бокалу шампанского в честь такого замечательного знакомства. А нам, мабуть, можна випити по келиху шампанського на честь такого чудового знайомства. Вот от шампанского я отказалась категорически, попросив заменить его все тем же красным вином, которое пила весь вечер. Ось від шампанського я відмовилася категорично, попросивши замінити його все тим же червоним вином, що пила весь вечір. Во-первых, я эту шипучку не слишком жалую, а во-вторых, устраивать ерш в данном случае было совершенно неуместно, тем более, что днем я еще и пиво пила. По-перше, я цю шипучку не надто жалую, а по-друге, влаштовувати йорж в даному випадку було абсолютно недоречно, тим більше, що вдень я ще й пиво пила. Тут и на трезвую голову дай бог уследить за событиями. Тут і на тверезу голову дай бог встежити за подіями. Управляющий оказался довольно пожилым человеком, ни слова не понимающим ни по-русски, ни по-английски, поэтому содержание его короткого разговора с Исмаилом-беем я не уловила. Керуючий виявився досить літньою людиною, ні слова не розуміє ні російською, ні англійською, тому зміст його короткої розмови з Ісмаїлом-беєм я не вловила. Поняла только, что речь идет обо мне – пару раз мелькнуло ставшее уже привычным Виктория-ханум. Зрозуміла тільки, що мова йде про мене - пару раз майнуло стало вже звичним Вікторія-ханум. Управляющий только кивал и низко кланялся, а потом чуть ли не рысью куда-то помчался, не иначе, выполнять только что полученные указания. Керуючий тільки кивав і низько кланявся, а потім ледь не риссю кудись помчав, не інакше, виконувати тільки що отримані вказівки. Интересно, что за сюрприз меня ожидает в квартире? Цікаво, що за сюрприз чекає мене в квартирі? Долго мучиться неизвестностью мне не пришлось. Довго мучитися невідомістю мені не довелося. Управляющий вернулся практически мгновенно и на лице его были отчетливые следы нешуточной паники. Керуючий повернувся практично миттєво і на обличчі його були виразні сліди неабиякою паніки. Он пробормотал несколько опять-таки непонятных турецких фраз, после чего Исмаил-бей резко встал, отшвырнул кресло, что-то прошипел сквозь зубы, но довольно быстро взял себя в руки. Він пробурмотів кілька знову ж таки незрозумілих турецьких фраз, після чого Ісмаїл-бей різко встав, відкинув крісло, щось процідив крізь зуби, але досить швидко взяв себе в руки. -Виктория-ханум, нам придется прямо сейчас пойти к вам. -Вікторія-ханум, нам доведеться прямо зараз піти до вас. -Что-то случилось? -Что-то случилось? – ошарашено спросила я. - Приголомшено запитала я. -Никогда ничего подобного в этом городе не было, - вместо ответа отчеканил Исмаил-бей. -Ніколи нічого подібного в цьому місті не було, - замість відповіді відчеканив Ісмаїл-бей. – Алексей-бей, пойдемте с нами, оставьте в покое бумажник, вы сегодня были моим гостем. - Олексій-бей, ходімо з нами, дайте спокій гаманець, ви сьогодні були моїм гостем. Прошу вас, Виктория-ханум… Прошу вас, Вікторія-ханум ... Когда мы подошли к моей квартире, я поняла, что так разозлило всесильного миллионера. Коли ми підійшли до моїй квартирі, я зрозуміла, що так розлютило всесильного мільйонера. Дверь была полуоткрыта и буквально все перевернуто вверх дном, даже обивка на мебели была вспорота. Двері були напіввідчинені і буквально все перевернуто догори дном, навіть оббивка на меблях була розпороті. Вечер, начавшийся мелодрамой, оборачивался неслабым боевиком. Вечір, що почався мелодрамою, обертався неслабкий бойовиком. (продолжение следует ...) (далі буде ...) Начало Початок
Свежие статьи в рубрике «Отдых»: Индийское кино: танцы вместо слов , Правила удачного шопинга , Кения , Мы в город Изумрудный… , Монастырь , Подруга-осень… , Реалити-шоу... Нові статті у рубриці «Відпочинок»: Індійське кіно: танці замість слів, Правила вдалого шопінгу, Кенія, Ми в місто Смарагдовий ..., Монастир, Подруга-осінь ..., Реаліті-шоу ... ЗА и ПРОТИВ , Как приучить котенка к туалету , Курортный роман , Жизнь Замечательных Людей… ЗА і ПРОТИ, Як привчити кошеня до туалету, Курортний роман, Життя Чудових Людей ... |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
  |
|
 | © 2004-2024 Як привчити кота до туалету|турецький фільм соловей птичка певчая|як привчити кошеня до горщика|як привчити кошення до горшка|гадание и игрылюбит ли от меня каво я бесплатно|як привчити кота до горщика|звідки зявилося слово писати|як привчити кошення до нового дому|полный гороскоп про світлану|як привчити кота|светлана бестужева писательница|як привчити кота до горшка|твiр на телефон пташка спiвоча|забудькувате кошеня|Женский журнал. Статьи, рецепты, сонник, гороскоп, женские, журналы, женские сайты, красота, женское здоровье, мода. Журнал современной женщины Pani.kiev.ua, Перепечатка материалов разрешена только с непосредственной ссылкой на / при обязательном уведомлении редакции по e-mail. Главный редактор проекта По общим и административным вопросам обращайтесь |
|
