|
|
|
|
Новости |
Статьи |
Рецепты |
Сонник |
Гороскоп |
Журналы |
Фотогалереи |
Книги
|
Рукоделие | |
||
|
|
|
|
|
|
 Библиотека : Истории из жизни Бібліотека: Історії з життя Не отпускайте свое счастье Не відпускайте своє щастяДима не находил себе места. Діма не знаходив собі місця. Он бродил, чернее тучи, по коридорам офиса. Він блукав, чорніше хмари, коридорами офісу. Натыкался на сослуживцев, бормотал извинения под нос. Натикався на товаришів по службі, бурмотів вибачення під ніс. Сослуживцы оборачивались на него, с недоумением переглядываясь и перешептываясь. Товариші по службі оберталися на нього, з подивом переглядаючись і перешептиваясь. Дима был явно не в себе последние два дня. Діма був явно не в собі останні два дні. Он заговаривался, он забывал здороваться, он курил каждые десять минут. Він розмовляв, він забував вітатися, він палив кожні десять хвилин.Секретарша имела наглость сказать: Секретарка мала нахабство сказати: - Дмитрий Владимирович, вы что-то подустали последнее время… - Дмитре Володимировичу, ви щось втомилися останнім часом ... - А?.. - А? .. Что? Що? – переспросил Дима. - Перепитав Дмитро. - Вы здоровы, Дмитрий Владимирович? - Ви здорові, Дмитро Володимировичу? – участливо спросила секретарша. - Співчутливо запитала секретарка. - А вам какое дело?! - А вам яке діло?! Вы что это… Это самое!!! Ви що це ... Це саме!!! Дима топал ногами и кричал. Діма тупотів ногами і кричав. Секретарша вжалась в полированную поверхность стола. Секретарка вжалась в поліровану поверхню столу. Если бы в окно постучался дед Мороз, она удивилась бы меньше. Якщо б у вікно постукав дід Мороз, вона здивувалася б менше. Дима кричал! Діма кричав! Такого офис фирмы, финансовым директором которой являлся Дима, не видал и не слыхал никогда. Такого офіс фірми, фінансовим директором якої був Діма, не бачив і не чув ніколи. Приступ ярости погас так же быстро, как и вспыхнул. Приступ люті згасло так само швидко, як і спалахнув. Дима вдруг обмяк, как будто из него выпустили воздух, тихо пробормотал извинения и вышел в коридор. Діма раптом обм'як, наче з нього випустили повітря, тихо промимрив вибачення і вийшов у коридор. Он спустился по ступенькам, прошел к машине, завелся и умчал в неизвестном даже ему самому направлении. Він спустився по сходах, пройшов до машини, завівся і помчав у невідомому навіть йому самому напрямку. Дима ехал, автоматически нажимая на клаксон, когда впереди кто-то «тормозил». Діма їхав, автоматично натискаючи на клаксон, коли попереду хтось «гальмував». Он притормаживал на светофорах и давал газу на улицах с небольшим движением. Він пригальмовував на світлофорах і давав газу на вулицях з невеликим рухом. И все – на автомате. І все - на автоматі. В полной отключке. Повною відключці. Мысли Димы были заняты одним вопросом. Самым главным сейчас в его жизни вопросом. Думки Діми були зайняті одним питанням. Найголовнішим зараз в його житті питанням. Не дающим спать вторую ночь вопросом… …Он начал подозревать Полину три дня назад. Чи не дає спати другу ніч питанням ... ... Він почав підозрювати Поліну три дні тому. Прожив с этой женщиной два года, Дима ни разу не находил повода усомниться в том, что она ему верна . Ни разу даже мысль такая не приходила ему в голову. Проживши з цією жінкою два роки, Діма жодного разу не знаходив приводу засумніватися в тому, що вона йому вірна. Жодного разу навіть думка така не приходила йому в голову. Даже мимоходом не проскакивала. Навіть мимохідь НЕ проскакувала. А три дня назад… А три дні тому ... Ее мобильный не отвечал. Її мобільний не відповідав. «В данный момент абонент не может принять ваш звонок…» Может, разрядился, может, в переход спустилась. «В даний момент абонент не може прийняти ваш дзвінок ..." Може, розрядився, може, в перехід спустилася. Дима начал волноваться, когда механический голос ответил ему в десятый раз то же самое спустя два часа. Діма почав хвилюватися, коли механічний голос відповів йому в десятий раз те ж саме через дві години. «Так… Так-так-так… Что бы сие означало?» - Дима начал размышлять. «Так ... Так-так-так ... Що б це означало?» - Діма почав міркувати. «Ведь могла и потерять телефон. «Адже могла і втратити телефон. А могли и украсть. А могли і вкрасти. А могла и в историю попасть…» Начали вспоминаться телевизионные страшилки-передачи о маньяках да бомжах, готовых убить за бутылку водки. А могла і в історію потрапити ... »Почали пригадуватися телевізійні страшилки-передачі про маніяків та бомжів, які готові вбити за пляшку горілки. «Так… Позвоню-ка я ее подруге…» «Так ... Подзвоню-но я її подрузі ...» Он набрал номер Светки, подруги жены . Він набрав номер Светка, подруги дружини. Та ответила ему, что Полину не видела уже две недели, и обиженно затарахтела на ухо, что мол это он, наверное, Полинку к ней не отпускает. Та відповіла йому, що Поліну не бачила вже два тижні, і ображено заторохтіла на вухо, що мовляв це він, напевно, Полинка до неї не відпускає. А они ведь дружат со школы, и это с его стороны нехорошо! А вони ж дружать зі школи, і це з його боку не гаразд! Дима пробормотал, что он здесь ни при чем, и сказал, что вместе с женой заедет к Свете на ближайших выходных. Діма пробурмотів, що він тут ні до чого, і сказав, що разом з дружиною заїде до Світі на найближчих вихідних. Отключился. Відключився. Почесал за ухом. Почухав за вухом. И тогда ноги понесли его на балкон. І тоді ноги понесли його на балкон. Он мог курить на кухне, но ноги направили его прямиком на балкон. Він міг курити на кухні, але ноги направили його прямо на балкон. И он стоял, курил, когда увидел ее… Она выходила из зализанной спортивной машины, улыбалась. І він стояв, курив, коли побачив її ... Вона виходила з зализаною спортивної машини, посміхалася. Помахала ручкой кому-то невидимому за тонированным стеклом. Дима пригнулся. Помахала ручкою комусь невидимому за тонованим склом. Діма пригнувся. Он весь напрягся, почувствовав себя рысью, притаившейся в кустарнике, коршуном, выслеживающим добычу. Він весь напружився, відчувши себе риссю, що причаїлася в чагарнику, шулікою, вистежував здобич. Сеттером, почуявшим дичь. Сетер, відчули дичину. Полина скользнула взглядом по балкону и пошла по направлению к парадному. Поліна ковзнула поглядом по балкону і пішла у напрямку до парадного. «Вот тебе и раз!» Дима щелчком отправил окурок за стекло. «Ось тобі й маєш!» Діма клацанням відправив недопалок за скло. Сел на кухне, включил телевизор. Сів на кухні, увімкнув телевізор. «Вот тебе и раз…» Дверь открылась, вошла жена. «От тобі й раз ...» Двері відчинилися, увійшла дружина. - Привет! - Привіт! Что это ты дома? Що це ти вдома? - Привет, - машинально ответил Дима. - Привіт, - машинально відповів Діма. «Только не покажи ей, что ты что-то видел…» «Тільки не покажи їй, що ти щось бачив ...» - А где мне быть, любимая? - А де мені бути, кохана? – Дима старался придать своему голосу «обычную» интонацию. - Діма намагався надати своєму голосу «звичайну» інтонацію. - Как где? - Як де? На футболе! На футбол! – Полина сделала удивленные глаза. - Поліна зробила здивовані очі. Перевела взгляд на экран телевизора. Переклала погляд на екран телевізора. - У тебя все хорошо? - У тебе все добре? – заглянула Диме в лицо. - Заглянула Дімі в обличчя. На экране один телепузик бегал за белкой, а второй прыгал с парашютом. На екрані один Телепузик бігав за білкою, а другий стрибав з парашутом. - У меня все классно, - Дима улыбнулся. - У мене все класно, - посміхнувся Діма. «Как это я мог забыть про футбол?» Каждый вторник они с друзьями арендовали зал в школе, гоняли мяч, сгоняли килограммы. «Як це я міг забути про футбол?» Кожен вівторок вони з друзями орендували зал в школі, ганяли м'яч, зганяли кілограми. - А… - Полина усмехнулась, прошла в ванную. - А ... - Поліна усміхнулася, пройшла у ванну. «Ну и что? «Ну і що? Ты будешь так вот сидеть, как дурак, или спросишь ее о том, кто ее подвозил?» Ти будеш так от сидіти, як дурень, або спитаєш її про те, хто її підвозив? » - Масик! - Масік! – Дима постучался в дверь ванной, - я тебе звонил… - Діма постукав у двері ванни, - я тобі дзвонив ... - Телефон сел! - Телефон сіл! – сквозь шум воды услышал он. - Крізь шум води почув він. - Я волнуюсь, наверное?! - Я хвилююся, напевно?! Как ты думаешь? Як ти думаєш? - Мы с девчонками в баре посидели чуть-чуть, - ответила жена. - Ми з дівчатами в барі посиділи трохи, - відповіла дружина. «Да… Спроси я у нее сейчас в лоб, кто ее домой завез, отвертится… У нее уже все подготовлено… Алиби…» «Так ... Запитай я в неї зараз в лоб, хто її додому завіз, відкрутяться ... У неї вже все підготовлено ... Алібі ...» Раздался телефонный звонок. Пролунав телефонний дзвінок. Дима прошел на кухню, снял трубку: Діма пройшов на кухню, зняв трубку: - Алло! - Алло! Тишина. Тиша. - Алло! - Алло! Слушаю! Слухаю! Гудки отбоя. Гудки відбою. «Все… Приплыли… Прозевал жену!» Диме стало страшно. «Все ... Припливли ... Прогавив дружину!» Дімі стало страшно. Он очень любил Полину, и мысль о том, что у нее может кто-то появиться, вызвала в нем трепет. Він дуже любив Поліну, і думка про те, що у неї може хтось з'явитися, викликала в ньому трепет. - Кто звонил? - Хто дзвонив? – жена вышла из ванной. - Дружина вийшла з ванної. Красивая, молодая. Красива, молода. Сексуальная… У Димы засосало под ложечкой. Сексуальна ... У Діми засмоктало під ложечкою. - Не знаю, кто. - Не знаю, хто. Молчат. Мовчать. Может, тебе? Може, тобі? (пробный камень). (пробний камінь). - Почему мне? - Чому мені? Если бы мне, то меня бы и пригласили, правильно? Якби мені, то мене б і запросили, правильно? Камень просвистел мимо. Камінь пролетів мимо. - Ну, если надо будет, перезвонят, - резюмировал Дима. - Ну, якщо треба буде, передзвонять, - резюмував Дмитро. «Но как держится! «Але як тримається! Ни словом, ни взглядом». Ні словом, ні поглядом ». Дима был обескуражен пронзившей его догадкой. Діма був збентежений пронизує його здогадкою. А ведь пару дней назад был уже подобный звонок! Але ж кілька днів тому був вже такий дзвінок! «Ну и ну! «Ну і ну! Вот так… Вот как оно бывает! Ось так ... Ось як воно буває! Герой анекдотов, рогатый муж … И это после всего, что я для нее сделал?..» Стоп! Герой анекдотів, рогата чоловік ... І це після всього, що я для неї зробив? .. »Стоп! «А что я, собственно, для нее такого сделал? «А що я, власне, для неї такого зробив? Мы познакомились, когда я только начинал работать в компании, а у нее уже был свой собственный бизнес. Ми познайомилися, коли я тільки починав працювати в компанії, а в неї вже був свій власний бізнес. Она никогда у меня денег не требовала ни на что. Вона ніколи у мене грошей не вимагала ні на що. Она мою машину в прошлом месяце за свои ремонтировала…» Вона мою машину минулого місяця за свої ремонтувала ... » И Дима начал думать. І Діма почав думати. А когда он начинал о чем-то думать всерьез, то все остальное для него переставало существовать. А коли він починав про щось думати всерйоз, то все інше для нього переставав існувати. За это его ценили на работе, из-за этого над ним подшучивали друзья. За це його цінували на роботі, через це над ним жартували друзі. Он полностью «погружался в предмет». Він повністю «занурювався в предмет». Всю ночь Дима взвешивал все «за» и «против» допустимости варианта, что его жена ему неверна. Всю ніч Діма зважував всі «за» і «проти» допустимості варіанту, що його дружина йому невірна. «Я ее люблю. «Я її люблю. Это, безусловно, «против». Я провожу с нею мало времени – это, конечно же, «за». Я мало говорю ей о том, какая она красивая. Это «за». Я мало ее целую. Это «за»... Це, безумовно, «проти». Я проводжу з нею мало часу - це, звичайно ж, «за». Я мало кажу їй про те, яка вона гарна. Це «за». Я мало її цілу. Це «за». .. Дима заснул под утро. Діма заснув під ранок. Проснулся разбитый, не выспавшийся. Прокинувся розбитий, не виспатися. Взглянул на спящую жену, и острая боль пронзила его мозг. Глянув на сплячу дружину, і гострий біль пронизав його мозок. «Еще со мною, но уже не моя…» Ему хотелось плакать. «Ще при мені, але вже не моя ...» Йому хотілося плакати. На работе он совершал чудеса в тот день. На роботі він здійснював чудеса того дня. Пролил кофе на годовой отчет, промокнул лужу доверенностью и обозвал бухгалтера козлом. Пролив кави на річний звіт, промокнув калюжу дорученням і обізвав бухгалтера козлами. - Вы, извините, козел, - задумавшись, произнес. - Ви, даруйте, козел, - задумавшись, вимовив. Опомнился, покраснел, как рак. Прийшов до тями, почервонів, як рак. Бухгалтер козлом не был. Бухгалтер козлом не був. Дима и сам не понимал, с чего это он его причислил к животному миру. Діма і сам не розумів, з чого це він його зарахував до тваринного світу. «Ассоциация с рогами, наверное», - подумал Дима и с большим трудом свел все в шутку. «Асоціація з рогами, напевно», - подумав Діма і насилу звів все на жарт. Мол, думал, о начальнике отдела логистики и вырвалось. Мовляв, думав, про начальника відділу логістики та вирвалося. Замял неловкость, в общем. Зам'яв незручність, загалом. Ночь подарила новые страхи и размышления. Ніч подарувала нові страхи і роздуми. Полина спала сном младенца. Поліна спала сном немовляти. Дима смотрел на ее лицо, и шершавый ком в горле не желал проглатываться. Діма дивився на її обличчя, і шорсткий ком у горлі не бажав ковтати. «Ну, как же так? «Ну, як же так? Я ведь ее так люблю…» «А часто ты говоришь ей, что любишь ее? Нет… Не часто… Совсем, почти, не говорю. Я ж її так люблю ... »« А часто ти говориш їй, що любиш її? Ні ... Не часто ... Зовсім, майже, не говорю. Только в ответ на ее «Я тебя люблю» скороговоркой отвечаю «И я тебя!» А когда ты ей в последний раз цветы дарил ? Тільки у відповідь на її «Я тебе люблю» скоромовкою відповідаю «І я тебе!» А коли ти їй востаннє дарував квіти? Месяц… Полтора месяца назад. А часто говоришь ей, что она красивая? Нет. Місяць ... Півтора місяці тому. А часто говориш їй, що вона гарна? Ні. Не часто…» Не часто ... » Диме стало невыносимо горько оттого, что жена «вильнула хвостом» не просто так. Дімі стало нестерпно гірко від того, що дружина «махнув хвостом» не просто так. Нет, ей, конечно, нет оправдания, но ведь он и сам приложил руку, так сказать. Ні, їй, звичайно, немає виправдання, але ж він і сам доклав руку, так би мовити. Ведь она, на самом деле, очень красивая. Адже вона, насправді, дуже красива. Ведь она, на самом деле, очень умная и нежная. Адже вона, насправді, дуже розумна і ніжна. Ведь такая женщина достойна того, чтобы проводить с нею больше времени. Адже така жінка гідна того, щоб проводити з нею більше часу. И уж конечно, достойна получать цветы чаще, чем раз в два месяца. І вже, звичайно, гідна отримувати квіти частіше, ніж раз на два місяці. «Какой же я идиот!» - Дима понял вдруг смысл выражения «бить себя ушами по щекам». «Який же я ідіот!» - Діма зрозумів раптом зміст виразу «бити себе вухами по щоках». «Какой кретин…» «Який кретин ...» …Дима ехал, не замечая ничего вокруг. ... Діма їхав, не помічаючи нічого навколо. Он притормозил возле цветочного павильона. Він пригальмував біля квіткового павільйону. Вышел. Вийшов. Выбрал самый красивый букет. Вибрав самий гарний букет. «Она любит полевые цветы», - вспомнил. «Вона любить польові квіти», - згадав. «Будь что будет! «Будь що буде! Приеду домой, поставлю цветы в вазу. Приїду додому, поставлю квіти у вазу. Дождусь ее и попрошу не уходить от меня. Дощ і попрошу не тікати від мене. Главное, чтобы все не зашло слишком далеко…» Он купил ее любимое «Киндзмараули» и подъехал к парадному. Головне, щоб все не зайшло занадто далеко ... »Він купив її улюблене« Кіндзмараулі »і під'їхав до парадного. А под парадным стояла и блестела на солнце роскошная спортивная машина. А під парадним стояла і блищала на сонці розкішна спортивна машина. «Ну, все… Это уже слишком! «Ну, все ... Це вже занадто! Прямо дома…» Сознание рисовало омерзительные картины. Прямо дому ... »Свідомість малювала огидні картини. Дима подкрался к двери, прислушался. Діма підкрався до дверей, прислухався. Тишина. Тиша. Он аккуратно открыл дверь, вошел… Він акуратно відкрив двері, зайшов ... …За столом сидела его жена и мирно беседовала с какой-то женщиной средних лет. ... За столом сиділа його дружина і мирно розмовляла з якоюсь жінкою середніх років. - О, привет, Дима! - О, привіт, Діма! – Полина вскочила с кресла. - Поліна скочила з крісла. Дима ничего не понимал. Діма нічого не розумів. - Цветы? - Квіти? Любимый… - она чмокнула его в щеку, - Познакомьтесь, это Дима, мой муж, это Софья, мой компаньон. Улюблений ... - вона цмокнула його в щоку, - Познайомтесь, це Діма, мій чоловік, це Софія, мій компаньйон. Дима стоял посреди гостиной и улыбался. Ему хотелось расцеловать незнакомую женщину Софью, ему хотелось поднять на руки Полину. Ему хотелось дать самому себе под дых… Дима почувствовал, что глаза его наполняются влагой… Діма стояв посеред вітальні і посміхався. Йому хотілося поцілувати незнайому жінку Софію, йому хотілося підняти на руки Поліну. Йому хотілося дати самому собі під дих ... Діма відчув, що очі його наповнюються вологою ... - Сейчас мастер с телефонной станции придет. - Зараз майстер з телефонної станції прийде. К нам дозвониться невозможно. До нас додзвонитися неможливо. И не слышно ничего бывает. І не чути нічого буває. Тебя слышат, а ты не слышишь. Тебе чують, а ти не чуєш. Видимо, провод где-то обломался… Мабуть, дріт десь обламався ... Полина говорила еще что-то. Поліна говорила ще щось. Софья смотрела на его лицо удивленно. Софія дивилася на його обличчя здивовано. А Дима улыбался. А Діма посміхався. Во весь рот, как в детстве. Он был счастлив сейчас. На весь рот, як у дитинстві. Він був щасливий зараз. И не собирался больше никогда отпускать свое счастье… І не збирався більше ніколи відпускати своє щастя ...
Свежие статьи в рубрике «Истории из жизни»: Лакомый кусочек , Замужем за козлом, или Женатики , Ночная ссора, или Сильное плечо , Немотивированность , Собачья история , Проклятие. Нові статті у рубриці «Історії з життя»: Ласий шматочок, Одружена з козлом, або Женатікі, Нічна сварка, або Сильне плече, немотивованість, Собача історія, Прокляття. Часть 2 , Проклятие. Частина 2, Прокляття. Часть 1 , Растоптанное счастье. Частина 1, Розтоптане щастя. Часть 2 , Растоптанное счастье. Частина 2, Розтоптане щастя. Часть 1 , Хамелеон Частина 1, Хамелеон |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
  |
|
 | © 2004-2024 Догляд за кімнатними рослинами кофе|журнал історії із життя|сонник еротические сни|жіночі історії читать|журнал історії з життя|догляд за кофе|скачати журнал історії з життя|історії з життя скачати журнал|Женский журнал. Статьи, рецепты, сонник, гороскоп, женские, журналы, женские сайты, красота, женское здоровье, мода. Журнал современной женщины Pani.kiev.ua, Перепечатка материалов разрешена только с непосредственной ссылкой на / при обязательном уведомлении редакции по e-mail. Главный редактор проекта По общим и административным вопросам обращайтесь |
|
