Выражения типа "древнеримские (египетские, афинские...) модницы" весьма часто встречаются в научно-популярных очерках об античности.Вирази на кшталт "давньоримські (єгипетські, афінські ...) модниці" досить часто зустрічаються в науково-популярних нарисах про античності.И глупо было бы отрицать, что с момента грехопадения Адама у людей всегда существовали твердые представления о том, как именно человек должен одеваться.І нерозумно було б заперечувати, що з моменту гріхопадіння Адама у людей завжди існували тверді уявлення про те, як саме людина повинна одягатися.Но означает ли это, что феномен моды возник одновременно с феноменом культуры?Але чи означає це, що феномен моди виник одночасно з феноменом культури?Ни в коем случае..Ні в якому разі ..
Дело не в том, что, скажем, в Древнем Египте один и тот же покрой одежды (общий для обоих полов!) не менялся полторы тысячи лет – в конце концов, люди во все времена умели отличать «правильно» одетого человека от одетого «неправильно» по мельчайшим штрихам, незаметным глазу позднейшего исследователя. Справа не в тому, що, скажімо, в Древньому Єгипті один і той же крій одягу (спільний для обох статей!) Не змінювався півтори тисячі років - врешті-решт, люди у всі часи вміли відрізняти «правильно» одягненого людини від одягненого «неправильно »по дрібних штрихами, непомітним оку пізнішого дослідника.Кроме того, и в давние эпохи случалось, что концепция одежды сменялась моментально, например, в результате завоевания. Крім того, і в давні епохи траплялося, що концепція одягу змінювалася миттєво, наприклад, в результаті завоювання.Однако все это нельзя назвать сменой моды: ведь не существовало людей, которые бы выдумывали одежду. Однак все це не можна назвати зміною моди: адже не існувало людей, які б вигадували одяг.
В середине XIV века в Европе начинается «платяная революция». У середині XIV століття в Європі починається «платтяна революція».Отчасти она вызвана общим усложнением городской жизни, а отчасти – совершенствованием и специализацией портняжного дела, разделившегося к этому времени на дюжину различных профессий. Частково вона викликана загальним ускладненням міського життя, а почасти - удосконаленням і спеціалізацією кравецького справи, що розділилося до цього часу на дюжину різних професій.Можно заметить, как мужской и женский костюм принимаются дрейфовать друг от друга (это, кстати, запускает и процесс «сексуализации» одежды), а в покрое наступают быстрые и все более произвольные изменения. Можна помітити, як чоловічий і жіночий костюм приймаються дрейфувати один від одного (це, до речі, і запускає процес «сексуалізації» одягу), а в крої наступають швидкі і все більш довільні зміни.В XVI столетии культура сама осознает наличие нового явления: одежда меняется быстрее, чем снашивается. У XVI столітті культура сама усвідомлює наявність нового явища: одяг змінюється швидше, ніж зношується.Тогда-то возникает само слово «мода», причем в крайне пренебрежительном смысле: над ней издеваются, сетуют на ее непрактичность и бессмысленную переменчивость. Тоді-то виникає саме слово «мода», причому у вкрай зневажливе сенсі: над нею знущаються, нарікають на її непрактичність і безглузду мінливість.Но главный цивилизационный переворот уже свершился: на смену канону, ищущему себе обоснование в прошлом, пришла мода, сознательно ориентирующаяся на «новизну». Але головний цивілізаційний переворот вже відбувся: на зміну канону, що шукає собі обгрунтування в минулому, прийшла мода, свідомо орієнтується на «новизну».Однако и в эту эпоху новые идеи в области дизайна одежды принадлежат ее заказчикам (между прочим, как ни странно это нам покажется, заказчицы проявляли тогда меньше изобретательности!), портной же остается лишь исполнителем чужой воли. Однак і в цю епоху нові ідеї в сфері дизайну одягу належать її замовникам (між іншим, як не дивно це нам здасться, замовниці виявляли тоді менше винахідливості!), Кравець ж залишається лише виконавцем чужої волі.
В течение XVII–XVIII веков постепенно стирались социальные различия в одежде, но тем большее значение приобретали индивидуальные вкусы и «модность». Протягом XVII-XVIII століть поступово стиралися соціальні відмінності в одязі, але тим більше значення набували індивідуальні смаки і «модність».По мере того как эмблемы статуса теряли свою эмблематичность, они немедленно начинали обыгрываться модой. У міру того як емблеми статусу втрачали свою емблематічность, вони негайно починали обіграватися модою.В эту же эпоху происходит интернационализация одежды. У цю ж епоху відбувається інтернаціоналізація одягу.Конечно, Италия, а позже Испания некогда тоже влияли на европейский костюм, однако лишь Франция утвердила свою гегемонию с полной безоговорочностью. Звичайно, Італія, а пізніше Іспанія колись теж впливали на європейський костюм, проте лише Франція затвердила свою гегемонію з повною беззастережно.Мода осознается обществом как мотор непрерывного круговорота вкуса. Мода усвідомлюється суспільством як мотор безперервного кругообігу смаку.«Изменение моды – это подать, налагаемая индустрией бедных на тщеславие богатых», – заметил Николя де Шамфор. «Зміна моди - це подати, що накладаються індустрією бідних на марнославство багатих», - зауважив Ніколя де Шамфор.Можно ли говорить, что хотя бы к концу XVIII века слово «мода» приобрело то значение, которое оно имеет теперь? Чи можна говорити, що хоча б до кінця XVIII століття слово «мода» придбало те значення, яке воно має тепер?Нет! Ні!
Настоящей моды не бывает без дихотомии «от кутюр» и «прет-а-порте». Справжньою моди не буває без дихотомії «від кутюр» і «прет-а-порте».Лишь в 1820-х годах, причем в Англии раньше, чем во Франции, возникает пошивочная промышленность. Лише в 1820-х роках, причому в Англії раніше, ніж у Франції, виникає пошивна промисловість.В качестве ответа на полную стандартизацию одежды появляется профессия «кутюрье» как художника, а не ремесленника. Як відповідь на повну стандартизацію одягу з'являється професія «кутюр'є» як художника, а не ремісника.Лишь в XIX веке портной перехватывает инициативу у заказчика. Лише в XIX столітті кравець перехоплює ініціативу у замовника.Осенью 1857 года английский портной Чарльз-Фредерик Уорт открывает в Париже, в доме №7 по Рю де ла Пэ, первый в истории одежный салон, в котором сочетаются черты ателье, магазина и своеобразного театра. Восени 1857 англійська кравець Чарльз-Фредерік Уорт відкриває в Парижі, в будинку № 7 по Рю де ла Пе, перший в історії одежний салон, в якому поєднуються риси ательє, магазину та своєрідного театру.Именно ему принадлежит гениальная идея о том, что новые образцы платья должны демонстрироваться привлекательными барышнями. Саме йому належить геніальна ідея про те, що нові зразки сукні мають демонструватися привабливими панянками.Кстати, лишь в XIX столетии женщина отняла у мужчины статус главного потребителя моды. До речі, лише в XIX столітті жінка забрала у чоловіка статус головного споживача моди.
