|
|
|
|
Новости |
Статьи |
Рецепты |
Сонник |
Гороскоп |
Журналы |
Фотогалереи |
Книги
|
Рукоделие | |
||
|
|
|
|
|
|
 Библиотека : Истории из жизни Бібліотека: Історії з життя Голубые огни, розовые пули. Блакитні вогні, рожеві кулі. Часть 1 Частина 1Свечи на столе, цветы в вазе, шампанское в ведерке со льдом, два билета в кармане. Свічки на столі, квіти у вазі, шампанське в відрі з льодом, два квитки в кишені. Два билета до Парижа. Два квитки до Парижа. В этом году Эйфелева башня засветится множеством голубых огоньков. Цього року Ейфелева вежа засвітиться безліччю блакитних вогників. Миллениум... Міленіум ... Особый праздник. Особливий свято.Оралов улыбнулся. Кричав посміхнувся. Представилась счастливая мордочка Ксюши. Випала щаслива мордочка Ксюши. Счастье виделось ей башней из голубых огоньков. Щастя бачилося їй вежею з блакитних вогників. А в воздухе пахнет цветами и блюзом Патриции Каас. А в повітрі пахне квітами і блюзом Патриції Каас. Ах, сладкая мечта. Ах, солодка мрія. Неужто все это не сон ?.. Невже все це не сон? .. Уже сегодня. Вже сьогодні. Этой ночью. Цієї ночі. Он полетит с Ксюшей в Париж… встречать новый век. Він полетить з Ксюшею в Париж ... зустрічати нове століття. Особенно приятно то, что не придется. Особливо приємно те, що не доведеться. Есть такое волшебное слово «не придется». Є таке чарівне слово «не доведеться». Не придется жить в гостинице. Чи не доведеться жити в готелі. Оралов ненавидел гостиницы, а дешевые мотели возвращали к жизни его зарубцевавшуюся язву. Кричав ненавидів готелі, а дешеві мотелі повертали до життя його зарубцюватися виразку. Но жить там не придется. Але жити там не доведеться. Они остановятся у Багрицкого. Вони зупиняться у Багрицького. Писатель, друг детства, который вот уже много лет живет во Франции. Письменник, друг дитинства, який ось уже багато років живе у Франції. Как полезно иметь друзей… известных писателей. Як корисно мати друзів ... відомих письменників. Оралов снова улыбнулся. Кричав знову посміхнувся. Не придется изнывать в холодных простынях и неуютных комнатах гостиницы. Чи не доведеться знемагати в холодних простирадлах і незатишних кімнатах готелю. Изнывать, мучаясь мыслью о возвращении в свою бедную неубранную квартиру, где простыни холоднее гостиничных. Знемагати, страждаючи думкою про повернення у свою бідну неприбране квартиру, де простирадла холодніше готельних. Не придется не только не думать о возвращении в свой маленький рай… Не придется возвращаться. Не доведеться не тільки не думати про повернення в свій маленький рай ... Не доведеться повертатися. Вот, что самое главное. Ось, що найголовніше. Не придется возвращаться на работу , где все тебя ненавидят и каждый видит во сне твое заявление об уходе. Чи не доведеться повертатися на роботу, де всі тебе ненавидять і кожен бачить уві сні твоє заяву про звільнення. Не придется вновь открывать дверь в эту квартиру, где на стенах жирные пятна вместо освежающих пейзажей и обрывки обоев вместо изящных ламп. Чи не доведеться знову відкривати двері в цю квартиру, де на стінах жирні плями замість освіжаючих пейзажів і обривки шпалер замість витончених ламп. Не придется видеть лица соседей. Чи не доведеться бачити обличчя сусідів. Эти лица постоянно в чем-то упрекают. Ці особи постійно в чомусь дорікають. И ведь знаешь: им нет до тебя дела. І ж знаєш: їм немає до тебе справи. Но так привык к пожизненному упреку, что видишь его всюду. Але так звик до довічного докору, що бачиш його всюди. Выпил лишнего – сорокаградусный упрек. Випив зайвого - сорокаградусний докір. Купил новое пальто – уголовно-карательный упрек. Купив нове пальто - кримінально-каральний докір. Завел любовницу – морально-нравственный упрек. Завів коханку - морально-етичний докір. Подрался со старым другом – всеобщее порицание. Побився з давнім другом - загальний осуд. Ксюша смеется. Ксюша сміється. Ей не понять, что такое «всеобщее порицание». Їй не зрозуміти, що таке «загальний осуд». Она даже в комсомол вступить не успела. Вона навіть у комсомол вступити не встигла. - Вот ты упал на улице, два часа пролежал. - Ось ти впав на вулиці, дві години пролежав. И хоть бы кто, ну хоть бы что!.. - фыркает она. І хоч би хто, ну хоч би що! .. - Фиркає вона. – Какой упрек, Витя?! - Який докір, Вітя?! Да всем на тебя плевать! Та всім на тебе начхати! Сейчас время такое. Зараз час такий. Пофигистов. Пофігістів. Оралов понимал, что ее слова ближе к правде, чем его мысли - к истине. Кричав розумів, що її слова ближче до правди, ніж його думки - до істини. Но. Але. Он слишком долго прожил… и проспал в одной постели с упреком. Він занадто довго прожив ... і проспав в одному ліжку з докором. И теперь упрек не хотел его оставлять. І тепер докір не хотів його залишати. Оралов выгонял назойливого сожителя, объясняя, что времена суровых товарищеских судов прошли. Кричав виганяв настирливого співмешканця, пояснюючи, що часи суворих товариських судів пройшли. И коллектив, в котором ты работаешь, чихать хотел на то, сколько у тебя любовниц , сколько жен и кого из них ты бьешь чаще. І колектив, в якому ти працюєш, чхати хотів на те, скільки в тебе коханок, скільки жінок, і кого з них ти б'єш частіше. Однако упрек отказывался верить в такую небылицу. Проте закид відмовлявся вірити в таку нісенітницю. И не уходил. І не йшов. Продолжал жить с Ораловым, устроившись удобнее прежнего. Продовжував жити з Ораловим, влаштувавшись зручніше, ніж раніше. Ведь раньше в квартире жили два упрека. Адже раніше в квартирі жили два докору. Незримый (он остался) и зримый (она ушла). Незриме (він залишився) і зримий (вона пішла). Жена ушла, а приглашать Ксюшу в комнату с пятнами вместо картин Оралов не осмеливался. Дружина пішла, а запрошувати Ксюшу в кімнату з плямами замість картин Орал не насмілювався. В итоге, хозяйство вел упрек. У підсумку, господарство вів докір. Вел по-хозяйски. Вів по-господарськи. Спал на половине жены, ел на половине Оралова. Спав на половині дружини, їв на половині Оралова. Раскидывал по полу исписанные бумажки, по креслам - одежду, по углам – пыль, по ванной – белье. Розкидав по підлозі списані папірці, з крісел - одяг, по кутах - пил, по ванній - білизна. И вообще. І взагалі. Вел себя просто вызывающе. Вів себе просто зухвало. Но сегодня настал последний час этого наглеца. Але сьогодні настав останній час цього нахаби. Он погибнет в одиночестве и будет похоронен под пылью. Він загине на самоті і буде похований під пилом. Здесь осталась только пыль. Тут залишилася тільки пил. Вся мебель уже продана. Всі меблі вже продана. Кроме стола и двух старых стульев, которые все равно никто бы не купил. Крім столу і двох старих стільців, які все одно ніхто б не купив. Выпить шампанское, подарить подсвечники и вазу соседке (в благодарность за ведерко льда), кинуть цветы на могилку упрека и!.. Випити шампанське, подарувати свічники і вазу сусідці (в подяку за відерце льоду), кинути квіти на могилку докору і! .. Париж. Париж. Господи! Господи! Столько лет Оралов грезил этим городом. Стільки років Орал марив цим містом. И вот. І ось. Свершилось. Сталося. Новая работа, старый друг, любимая женщина. Нова робота, старий друг, кохана жінка. Ксюша так обрадовалась! Ксюша так зраділа! …Она уезжала из Москвы только один раз. ... Вона їхала з Москви тільки один раз. На Азовское море . На Азовське море. Море оказалось грязным и мелким. Море виявилося брудним і дрібним. Ксюша расстроилась. Ксюша засмутилася. Она ждала этого грязного и мелкого, как глубокого и чистого, а оказалось... Вона чекала цього брудного і дрібного, як глибокого і чистого, а виявилося ... Оказалось лучше ничего не ждать. Виявилося краще нічого не чекати. Вот Оралова Ксюша не ждала, и он пришел. Ось Оралова Ксюша не чекала, і він прийшов. Теперь он увезет ее в Париж. Тепер він відвезе її в Париж. И они будут счастливы. І вони будуть щасливі. Оралов распахнул дверь и вышел на балкон. Кричав відчинив двері і вийшов на балкон. Декабрьский воздух встретил его улыбкой с легким налетом морозца. Грудневий повітря зустрів його усмішкою з легким нальотом морозцю. Как же хорошо. Як же добре. Оралов вдохнул в себя морозец и задержал его в легких, запоминая. Кричав вдихнув у себе морозець і затримав його в легенях, запам'ятовуючи. Воздух давно не улыбался ему. Повітря давно не посміхався йому. И вот сегодня - на память, на прощанье. І ось сьогодні - на пам'ять, на прощання. Улыбка. Посмішка. Сегодня Москва очень красива, но в этой красоте есть немного грусти. Сьогодні Москва дуже гарна, але в цій красі є трохи смутку. Словно женщина принарядилась для последнего свидания . Наче жінка причепурилася для останнього побачення. Сделалось жаль эту женщину. Зробилося шкода цю жінку. Все-таки она постоянная, верная, любимая. Все-таки вона постійна, вірна, кохана. Москву Оралов любил, а свою московскую жизнь – ненавидел. Москву Орал любив, а свою московську життя - ненавидів. Как нынче поют, «с такою ношей на душе нормально жить нельзя». Як нині співають, «з такою ношею на душі нормально жити не можна». Примерно так. Приблизно так. Оралов редко запоминал слова, чаще - смысл и чувство. Кричав рідко запам'ятовував слова, частіше - глузд і почуття. Он жил ассоциациями. Він жив асоціаціями. Париж вызывал в нем ассоциацию со свободой, творчеством, обновлением, исполнением желаний . Париж викликав у нього асоціацію зі свободою, творчістю, оновленням, виконання бажань. Ксюша – со счастьем, покоем, любовью. Ксюша - з щастям, спокоєм, любов'ю. А Москва - с работой, холодом, одиночеством. А Москва - з роботою, холодом, самотою. И как бы это одиночество ни было меланхолично прекрасно, оно оставалось одиночеством. І як би це самотність не було меланхолійно чудово, воно залишалося самотою. Даже Ксюша не могла изгнать из его души это изнуряющее чувство. Навіть Ксюша не могла вигнати з його душі це виснажує почуття. И сама Ксюша, что бы она ни говорила, счастлива здесь не была. І сама Ксюша, що б вона не казала, щаслива тут не була. Она хотела стать модельером . Вона хотіла стати модельєром. Станет. Чи стане. Хотела платье от Шанель. Хотіла плаття від Шанель. Получит. Отримає. Хотела собственный дом с маленьким садиком. Хотіла власний будинок з маленьким садком. Выберет лучший. Вибере найкращий. Все у нее будет. Все у неї буде. Настоящая, нормальная жизнь. Справжня, нормальне життя. Не то, что здесь. Не те, що тут. Ну что имела здесь Ксюша?! Ну що мала тут Ксюша?! Кроме Оралова - ничего. Крім Оралова - нічого. Ее история жизни в целом оценивалась в семь с половиной копеек. Її історія життя в цілому оцінювалася в сім з половиною копійок. Да-да. Так-так. Именно так эта история и называлась. Саме так ця історія і називалася. «7 и 1/2 копейки». «7 і 1 / 2 копійки». Оралов даже думал, что это стоило бы описать. Кричав навіть думав, що це варто було б описати. Получалось слишком «обыкновенно». Виходило дуже «звичайно». Но все-таки… Але все-таки ... Ксюша училась шить. Ксюша вчилася шити. Этакая миленькая белошвейка девяностых годов. Така собі мила белошвейка дев'яностих років. Училище у нее было очень солидное, а не «какое-нибудь там». Училище у неї було дуже солідне, а не «якесь там». На практику белошвеек отправляли в уважаемую, то есть иностранную фирму. На практику швачок відправляли до шановної, тобто іноземну фірму. Иностранцы, то есть немцы, относились к белошвейкам хорошо. Іноземці, тобто німці, ставилися до белошвейкам добре. Они очень высоко ценили самобытность русской души, поэтому за работу русским девочкам платили в рублях… точнее в копейках. Вони дуже високо цінували самобутність російської душі, тому за роботу російським дівчаткам платили в рублях ... точніше в копійках. Точнее пока еще не платили. Точніше поки ще не платили. Практика у них была неоплачиваемой. Практика у них була неоплачуваної. Но работали белошвейки старательно, прилежно и быстро, поэтому приобретали опыт. Але працювали белошвейкі старанно, старанно і швидко, тому набували досвіду. Опыт «зарабатывания» денег… для иноземных капиталистов. Досвід «заробляння» грошей ... для іноземних капіталістів. Белошвейки практиковались с жарко горящими глазами и взволнованно трепещущими сердцами. Белошвейкі практикувалися з жарко палаючими очима і схвильовано серце тремтяче. Они представляли, сколько денег за их изделия получат «капиталисты», и видели себя на месте этих капиталистов. Вони уявляли, скільки грошей за їх вироби отримають «капіталісти», і бачили себе на місці цих капіталістів. Ведь практика закончится, девочки получат бумажки, подтверждающие, что предъявитель сего, вне всяких сомнений, является натуральной и высококачественной белошвейкой… Адже практика закінчиться, дівчатка отримають папірці, які підтверджують, що пред'явник цього, поза всякими сумнівами, є натуральною і високоякісної белошвейкой ... …Они получат эти бумажки. ... Вони отримають ці папірці. И посыплются денежки. І посиплються грошики. Денежки посыпались. Грошики посипалися. Только мимо кармашков маленьких прелестных белошвеек. Тільки повз кишеньок маленьких чарівних швачок. По окончании практики их собрали всех вместе, поблагодарили за кропотливый труд за годы учебы. Після закінчення практики їх зібрали усіх разом, подякували за копітку працю за роки навчання. И СООБЩИЛИ: І ПОВІДОМИЛИ: - Вы должны найти работу в течение трех дней. - Ви повинні знайти роботу протягом трьох днів. Так вы сможете подтвердить свои «дипломы». Так ви зможете підтвердити свої «дипломи». Если не сможете, то дипломы… Якщо не зможете, то дипломи ... Видимо, тогда «дипломы благородных белошвеек» становятся фальшивыми. Мабуть, тоді «дипломи благородних швачок» стають фальшивими. И какая же ты, в самом деле, белошвейка, если за целых три дня не сумела устроиться на работу?! І яка ж ти, справді, белошвейка, якщо за цілих три дні не зуміла влаштуватися на роботу?! Белошвейками до глубины души оказались не многие. Белошвейкамі до глибини душі виявилися не багато. Остальным был любезно предоставлен поощрительный приз. На выбор : уйти восвояси без диплома или заключить контракт с великодушной немецкой фирмой и работать на эту фирму в течение трех ближайших лет... Іншим був люб'язно наданий заохочувальний приз. На вибір: піти геть без диплома або укласти контракт з великодушною німецькою фірмою і працювати на цю фірму протягом трьох найближчих років ... за щедрое вознаграждение. за щедру винагороду. Это было однозначно вознаграждение. Це було однозначно винагороду. Потому как назвать сию выплату «заработной платой» не поворачивается язык, да и компьютерные клавиши заедают. Тому як назвати цю виплату «заробітною платою» не повертається язик, та й комп'ютерні клавіші заїдають. За каждое целиковое изделие фирма со всей своей немецкой щедростью соглашалась платить белошвейкам… ровно семь с половиной копеек!!! За кожне Целікова виріб фірма з усією своєю німецької щедрістю погоджувалася платити белошвейкам ... рівно сім з половиною копійок! Немерено денег. Сила-силенна грошей. Ко всему еще и диплом «самой белошвейки из всех белошвеек» тебе предоставят. До всього ще й диплом «самої белошвейкі з усіх швачок» тобі нададуть. В личное безвременное пользование. У особисте передчасно користування. Одним словом, соблазнительное предложение. Одним словом, спокусливе пропозицію. Ксюша соблазнилась. Ксюша спокусилася. Подтвердить диплом в три дня ей не удалось, а оставаться без диплома… не смертельно. Підтвердити диплом за три дні їй не вдалося, а залишатися без диплома ... не смертельно. Но болезненно - на грани агонии. Але болісно - на межі агонії. В те прекрасные времена у бедной Ксюши еще не было Оралова, который не позволил бы ей работать за 7,5 копеек. У ті прекрасні часи у бідної Ксюши ще не було Оралова, який не дозволив би їй працювати за 7,5 копійок. У нее были только маленькие ручки, которые умели шить. У неї були тільки маленькі ручки, які вміли шити. Маленькие ножки , которые умели бегать по большим улицам в поисках приработка. Маленькі ніжки, які вміли бігати по великих вулицях у пошуках підробітку. Маленькая головка, которая умела думать, где бы еще этот приработок поискать. Маленька головка, яка вміла думати, де б ще цей приробіток пошукати. И маленький ротик, который хотел кушать. І маленький ротик, який хотів їсти. Еще у нее был папа, но только четыре месяца из двенадцати, имеющихся в году. Ще у неї був тато, але тільки чотири місяці з дванадцяти, що є в році. Остальные месяцы он был в запое. Решта місяці він був у запої. Еще была мама, которой не было. Ще була мама, якої не було. Она лежала на кладбище. Вона лежала на кладовищі. В этом и состояло все Ксюшино имущество… Хотя нет. У цьому й складалося все Ксюшин майно ... Хоча ні. Было у Ксюши и еще кое-что. Було у Ксюши і ще дещо. Юбочка из плюша, точь-в-точь как в популярной песенке. Юбочка з плюшу, точь-в-точь як у популярній пісеньці. И чувство непоколебимой гордости – точь-в-точь как гимн .... І почуття гордості непохитною - точь-в-точь як гімн .... Гимн немецкой фирмы, которая продавала каждое Ксюшино изделие не меньше, чем за 100 американских долларов. Гімн німецької фірми, яка продавала кожне Ксюшин виріб не менше, ніж за 100 американських доларів. Но редко. Але рідко. Чаще она продавала изделие намного больше, чем за 100 американских долларов. Найчастіше вона продавала виріб набагато більше, ніж за 100 американських доларів. Гимн. Гімн. И вот с этим гимном, звучавшим где-то в желудке, Ксюша и попала в больницу. І ось з цим гімном, що звучала десь у шлунку, Ксюша і потрапила до лікарні. Она, как обычно, бежала своими маленькими ножками по чужой большой дорожке. Вона, як завжди, бігла своїми маленькими ніжками по чужій великий доріжці. Бежала, бежала… и упала на бегу. Бігла, бігла ... і впала на бігу. А ей все казалось, она бежит, бежит. А їй здавалося, вона біжить, біжить. И гимн играет внутри, от чего глаза слезятся лихорадочной голодной гордостью. І гімн грає всередині, від чого очі сльозяться гарячкової голодної гордістю. В больнице Ксюшу кормили. У лікарні Ксюшу годували. И бежать куда-то не было необходимости. І тікати кудись не було необхідності. Нет. Ні. Она совсем не хотела выздоравливать… Но врачи настаивали на излечении. Вона зовсім не хотіла одужувати ... Але лікарі наполягали на лікуванні. Ведь больница не может кормить маленькую Ксюшу пожизненно. Адже лікарня не може годувати маленьку Ксюшу довічно. А Ксюша представляла, что выйдет из этого не самого чистого, не самого теплого, не самого подходящего для молоденькой девушки жилья, выйдет на большую, наводящую ужас улицу и снова побежит. А Ксюша уявляла, що вийде з цього не самого чистого, не самого теплого, не самого відповідного для молоденької дівчини житла, вийде на велику, що наводить жах вулицю і знову побіжить. Это было так страшно, что Ксюша перестала кушать. Це було так страшно, що Ксюша перестала їсти. И теперь ее плюшевая юбочка не закреплялась на ней никакими булавками. І тепер її плюшева спідничка не закріплювалася на ній ніякими шпильками. Она вовсе спадала с Ксюши. Вона зовсім спадала з Ксюши. И прямо на пол. Судьба маленькой белошвейки была предрешена. І прямо на підлогу. Доля маленької белошвейкі була вирішена. Бегать по улицам стало не в чем. Бігати по вулицях стало ні в чому. Ксюша твердо решила умереть. Ксюша твердо вирішила померти. Врачи испугались, что Ксюша умрет, так и не выйдя из больницы, и позвали Оралова. Лікарі злякалися, що Ксюша помре, так і не вийшовши з лікарні, і покликали Оралова. - Профессор, спасите нас от этой пациентки, - попросили медики. - Професор, врятуйте нас від цієї пацієнтки, - попросили медики. И профессор спас. І професор врятував. Теперь Ксюша сидела на диванчике в байковом халатике и пушистых тапочках, улыбалась и мастерила костюмы для своей будущей коллекции. Тепер Ксюша сиділа на канапі в Байковому халатику і пухнастих тапочках, посміхалася і майструвала костюми для своєї майбутньої колекції. Профессор приносил ей конфеты, мать профессора называла ее «птенчиком». Професор приносив їй цукерки, мати професора називала її «пташеням». А отец профессора требовал, чтобы сын на птенчике женился. А батько професора вимагав, щоб син на пташеня одружився. И профессор женился. І професор одружився. Как только пришел вызов из Франции, так и женился. Як тільки прийшов виклик з Франції, так і одружився. Но Ксюша все равно жила у его родителей. Але Ксюша все одно жила у його батьків. Квартиру Оралова нужно было «пристраивать». Квартиру Оралова потрібно було «пристроювати». Все продано, все оформлено. Все продано, все оформлено. Готовы к взлету. Чи готові до зльоту. Но где же птенчик? Але де ж пташеня? Он должен был давно прилететь с прощальной дружеской вечеринки. Він повинен був давно прилетіти з прощальною дружньої вечірки. Скоро одиннадцать. Скоро одинадцять. А ее все нет. А її все немає. Уж не случилось ли что… Чи не трапилося чи що ... Под окнами затормозил знакомый «джип». Під вікнами загальмував знайомий «джип». Приехал Кирилл. Приїхав Кирило. Старый друг . Старий друг. Единственный в этой стране. Єдиний в цій країні. Оралов не спрашивал, чем нынче занимает свободное время отставной офицер. Кричав не питав, ніж нині займає вільний час відставний офіцер. Но догадывался, что доходы законопослушного пенсионера в России… пока не позволяют содержать «джип». Але здогадувався, що доходи законослухняного пенсіонера в Росії ... поки що не дозволяють утримувати «джип». - Здорово, доктор! – по традиции приветствовал Кирилл. - Здорово, доктор! - За традицією вітав Кирило. – А где Ксеня? - А де Ксеня? - Не помешало бы знать, - напряженно выдавил Оралов. - Не завадило б знати, - напружено видавив репетував. - Ну вы даете шороху! - Ну ви даєте шереху! Так и на самолет опоздать можно. Так і на літак запізнитися можна. Оралов шампанское разлил в фужеры и молча вышел на балкон. Кричав шампанське розлив у фужери і мовчки вийшов на балкон. «…Напилась, упала где-нибудь, сознание потеряла, замерзла… Она и не пьет почти. «... Напилася, впала де-небудь, втратила свідомість, замерзла ... Вона й не п'є майже. Не курит даже. Не курить даже. Какое там напилась. Яке там напилася. Засиделась. Засиділася. Расстаться с подружками не может. Розлучитися з подружками не може. Сейчас придет…» Зараз прийде ... » - Витюха, может, глянуть, - нерешительно предложил Кирилл. - Вітюха, може, глянути, - нерішуче запропонував Кирило. – Ну, может, перебрала девочка. - Ну, може, перебрала дівчинка. С моей бывает. З моєї буває. - Не пьет она, - тоскливо отозвался Оралов. - Не п'є вона, - з жалем озвався репетував. Они замолчали. Вони замовкли. Вдруг Оралов перегнулся через перегородку балкона и чуть не выронил бокал. Раптом Орал перехилився через перегородку балкона і мало не випустив з рук келих. - Посмотри! – вскрикнул он. - Подивись, - скрикнув він. – Мерещится мне что ли! - Ввижається мені чи що! Вот там. Ось там. Посмотри. Подивися. Это не… Це не ... Оралов так и застыл с бокалом в поледеневшей руке. Кричав так і застиг з келихом в поледеневшей руці. Минуту спустя ему померещился уже Кирилл, бегущий к… бурой шубке, лежащей в снегу. За хвилину йому привидівся вже Кирило, що біжить до ... бурого шубці, що лежить в снігу. Он поднял «шубку» и понес. Він підняв «шубку» і поніс. Оралов выйти из оцепенения не смог. Кричав вийти із заціпеніння не зміг. Это было такое странное ощущение. Це було таке дивне відчуття. Ощущение подступающего инфаркта. Відчуття підступає інфаркту. «Что-то» было уложено на стол… Более подходящей мебели в квартире не нашлось. «Щось» було покладено на стіл ... Більш підходящої меблів у квартирі не знайшлося. Оралов стоял над ней. Кричав стояв над нею. И ощущал. І відчував. Ощущал, что народная мудрость… или «литературные штампы» (он часто путал одно с другим) - есть суть осмысления бытия. Відчував, що народна мудрість ... або «літературні штампи» (він часто плутав одне з іншим) - є суть осмислення буття. Казалось, его опустили в воду . Здавалося, його опустили в воду. Он был «в воду опущенным» до глубин подсознания. Він був «у воду опущеним» до глибин підсвідомості. Все было в воде. Все було у воді. Мозг, нервная система. Мозок, нервова система. Все. Все. На столе лежала его Ксюша. На столі лежала його Ксюша. С разбитыми в кровь губами, с лицом, уже не лицом. З розбитими в кров губами, з особою, яка вже не обличчям. Это был один сплошной синяк. Це був один суцільний синець. Темный, отдающий чернотой. Темний, віддає чорнотою. Ее волосы слиплись от крови. Її волосся злиплося від крові. Шубка была порвана, ушки, слава Богу, остались целы, но сережек в них не было. Шубка була порвана, вушка, слава Богу, залишилися цілі, але сережок у них не було. Не было и обручального кольца на пальце, и ноготь был сломан. Не було і обручки на пальці, і ніготь був зламаний. - Она жива? – слова походили на приступ рвоты. - Вона жива? - Слова були схожі на напад блювоти. Оралова стошнило собственным голосом. Оралова занудило власним голосом. Кирилл коротко кивнул: Кирило коротко кивнув: - Тебе лучше глянуть. - Тобі краще глянути. По-моему, у нее сломана нога. По-моєму, у неї зламана нога. Перелома не было. Перелому не було. Вывих. Вивих. Но почему. Але чому. Что это все?.. Що це все? .. (Продолжение следует.) (Далі буде.) Материал является оригинальным авторским произведением. Матеріал є оригінальним авторським твором. Все права защищены. Всі права захищені. All rights recerved. All rights recerved.
Свежие статьи в рубрике «Истории из жизни»: Лакомый кусочек , Замужем за козлом, или Женатики , Ночная ссора, или Сильное плечо , Немотивированность , Собачья история , Не отпускайте свое счастье , Проклятие. Нові статті у рубриці «Історії з життя»: Ласий шматочок, Одружена з козлом, або Женатікі, Нічна сварка, або Сильне плече, немотивованість, Собача історія, Не відпускайте своє щастя, Прокляття. Часть 2 , Проклятие. Частина 2, Прокляття. Часть 1 , Растоптанное счастье. Частина 1, Розтоптане щастя. Часть 2 , Растоптанное счастье. Частина 2, Розтоптане щастя. Часть 1 Частина 1 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
  |
|
 | © 2004-2024 О.черненко і засвітився вогник|википедия ейфелева башню|черненко і засвітився вогник|ейфелева башня історія|олена черненко і засвітився вогник читати|ейфелева вежа - символ парижа презентация|ейфелова вежа-символ парижу презинтаця|з якої частини організму походить ейфелева вежа у парижі?|о.черненко і засвітився|ейфилева вежа символ парижу|квитки на эйфелевой башни|о. черненко і засвітився вогник|платье с эйфелевой вежи|і засвітився вогник|история ейфелева вежа презентація|коротко про эйфелеву вежу|ейфелова вежа|Женский журнал. Статьи, рецепты, сонник, гороскоп, женские, журналы, женские сайты, красота, женское здоровье, мода. Журнал современной женщины Pani.kiev.ua, Перепечатка материалов разрешена только с непосредственной ссылкой на / при обязательном уведомлении редакции по e-mail. Главный редактор проекта По общим и административным вопросам обращайтесь |
|
