|
|
|
|
Новости |
Статьи |
Рецепты |
Сонник |
Гороскоп |
Журналы |
Фотогалереи |
Книги
|
Рукоделие | |
||
|
|
|
|
|
|
 Библиотека : Истории из жизни Бібліотека: Історії з життя Мечта МріяВсе свое детство Таня провела на севере. Все своє дитинство Таня провела на півночі. Папа был военнослужащим, и семья жила в военном городке на берегу Охотского моря. Папа був військовослужбовцем, і родина жила у військовому містечку на березі Охотського моря. Танина мама работала учительницей младших классов. Таніна мама працювала вчителькою молодших класів. Могла часами рассказывать дочери о художниках, литераторах и поэтах. Чи могла годинами розповідати їй про художників, літераторів і поетів.Однако главным своим увлечением мама считала стрижки. Однак головним своїм захопленням мама вважала стрижки. В смысле, очень любила стричь соседей, мужа, подруг. У сенсі, дуже любила стригти сусідів, чоловіка, подруг. Дочь смотрела на мамино лицо , когда та «творила», и ей казалось, что нет, наверное, дела интереснее, чем создавать на голове людей немыслимые прически, даря при этом улыбки и радость. Дочка дивилась на мамине обличчя, коли та «творила», і їй здавалося, що ні, не знаю, справи цікавіше, ніж створювати на голові людей немислимі зачіски, даруючи при цьому посмішки і радість. Мама, казалось, не уставала, напротив, очень огорчалась, когда ее бесплатным услугам предпочитали услуги парикмахерской. Мама, здавалося, не втомлювалася, навпаки, дуже засмучувалась, коли її безкоштовних послуг воліли послуги перукарні. В пять лет Таня заявила: «Мама, я хочу стать парикмахером!» Мать улыбнулась: «Хочешь? У п'ять років Таня заявила: «Мамо, я хочу стати перукарем!» Мати посміхнулася: «Хочеш? Значит, будешь…» И Таня стригла кукол и собак, подравнивала челки подругам и не раз пыталась с помощью зеркала постричь саму себя. Значить, будеш ... »І Таня стригла ляльок і собак, підрівнювати чубка подругам і не раз намагалася за допомогою дзеркала постригти саму себе. Когда девочке исполнилось четырнадцать, отца перевели служить в Прикарпатскую область, и семья переехала в город Яремча. Коли дівчинці виповнилося чотирнадцять, батька перевели служити в прикарпатських областях, і сім'я переїхала в місто Яремча. Таня сказала маме, что хочет поехать в Ивано-Франковск, поступать в училище для парикмахеров. Таня сказала мамі, що хоче поїхати в Івано-Франківськ, вступати в училище для перукарів. - Ты понимаешь, это не профессия, - мать усадила девочку напротив себя. - Ти розумієш, це не професія, - мати посадила дівчинку навпроти себе. - Но ведь я стригу хорошо! - Але ж я стрижу добре! Ты ведь знаешь. Ти ж знаєш. И мне это нравится, - не согласилась девочка. І мені це подобається, - не погодилася дівчинка. - Вот я – учитель. - От я - учитель. А стригу для души. А стрижу для душі. И тоже неплохо. І теж непогано. Ты должна получить настоящую профессию. Ти повинна отримати справжню професію. Мало ли кто кем хочет стать в детстве. Мало хто ким хоче стати в дитинстві. Но потом люди понимают, что все эти «пожарные», «киноактрисы» и «клоуны» - несерьезны. Але потім люди розуміють, що всі ці «пожежники», «кіноактриси» та «клоуни» - несерйозні. Детские мечты, понимаешь? Дитячі мрії, розумієш? И девочка поняла. І дівчинка зрозуміла. И после школы поступила в экономический институт. І після школи вступила в економічний інститут. Сидела над учебниками по ночам, старалась, тянула, была отличницей. Сиділа над підручниками ночами, намагалася, тягла, була відмінницею. И мысленно благодарила маму за то, что та открыла ей глаза на «несерьезность» ее желаний, основанных лишь на увлечении детства… І подумки дякувала маму за те, що остання відкрила їй очі на «несерйозність» її бажань, заснованих лише на захопленні дитинства ... Таня с отличием окончила институт и устроилась на хорошую работу в совместное предприятие. Таня з відзнакою закінчила інститут і влаштувалася на гарну роботу в спільне підприємство. Уже через год начальство в открытую стало говорить девушке, что очень радо видеть ее в рядах своих сотрудников. Вже через рік начальство у відкриту стало говорити дівчині, що дуже радо бачити її в рядах своїх співробітників. И это было правдой. І це було правдою. Экономистом Татьяна была превосходным. Економістом Тетяна була чудовим. Как-то раз в коридоре офиса девушка лоб в лоб столкнулась с молодым человеком. Одного разу в коридорі офісу дівчина лоб в лоб зіткнулася з молодою людиною. Тот извинился, поднял глаза на Таню… Вы не верите в любовь с первого взгляда?! Той вибачився, підняв очі на Таню ... Ви не вірите в любов з першого погляду?! «А разве бывает другая?» - ответит (надеюсь, что ответит) кто-то из читательниц словами Ихтиандра. «А хіба буває інша?» - Відповість (сподіваюся, що відповість) хтось з читачок словами Ихтиандра. Он был старше ее на пятнадцать лет, но внешность его никоим образом не выдавала возраста. Він був старший за неї на п'ятнадцять років, але зовнішність його жодним чином не видавала віку. Подтянутый, элегантный, с белозубой улыбкой на загорелом лице… В общем, на свадьбе гуляло пол Яремчи. Підтягнутий, елегантний, з білозубою посмішкою на засмаглому обличчі ... Загалом, на весіллі гуляло підлогу Яремче. И жили ребята, не тужили. І жили хлопці, не тужили. В любви и согласии, да в материальном благополучии. В любові та злагоді, та в матеріальному благополуччі. Таню повысили, зарплату добавили. Таню підвищили, зарплату додали. Муж тоже по лестнице служебной, бизнесменской, уверенно вверх поднимался. Чоловік теж сходами службової, бізнесменской, впевнено піднімався вгору. Но все чаще Таню начинало терзать ощущение того, что не тем она занимается. Але все частіше Таню починало терзати відчуття того, що не тим вона займається. Не на своем месте как будто. Не на своєму місці ніби. И экономист, вроде бы, грамотный, и карьера весьма удачно складывается. І економіст, начебто, грамотний, і кар'єра дуже вдало складається. А нет радости от работы офисной. А ні радості від роботи офісної. Не ликует душа, когда над отчетами сидишь до вечера. Чи не радіє душа, коли над звітами сидиш до вечора. - Милая, это от рутины, - муж грустно улыбался. - Люба, це від рутини, - чоловік сумно посміхався. - Это жизнь, у людей и похуже есть профессии, уж поверь. - Це життя, у людей і гірше є професії, вже повір. «И получше», - думала Таня. «І краще», - думала Таня. Но к словам мужа прислушивалась. Але до слів чоловіка прислухалася. Рутину разогнать решила. Рутину розігнати вирішила. Отдохнуть куда-то съездить. Відпочити кудись поїхати. Далеко. Далеко. Съездила в Испанию. З'їздила в Іспанію. С корриды ушла, не выдержав восхваленного сотнями писателей и поэтов идиотизма. З кориди пішла, не витримавши вихваляння сотнями письменників і поетів ідіотизму. Лежала в номере гостиницы, разглядывала потолок. Муж гладил по голове, задавал вопросы. Лежала в номері готелю, роздивлялася стелю. Чоловік гладив по голові, ставив запитання. Она машинально отвечала, думала о своем. Вона машинально відповідала, думала про своє. О том, что она уже старая (24 года!), о том, что пошла по неправильному пути. Про те, що вона вже стара (24 роки!), Про те, що пішла неправильним шляхом. Что не достигла в жизни ничего… Що не досягла в житті нічого ... «Депресняк на подходе», - решила девушка. «Депресняк на підході», - вирішила дівчина. - Сережа, а хочешь я тебя постригу? - Сергію, а хочеш я тебе постригу? – повернулась к мужу. - Повернулася до чоловіка. - Пострижешь? - Постріжешь? Как? Як? – муж удивленно поднял брови. - Чоловік здивовано підняв брови. - Как! - Як! Руками! Руками! Только ножницы купить надо. Тільки ножиці купити треба. Сколько мужей на Земле начали бы трогать лоб супруги, щелкать языками и обеспокоено спрашивать: «Ты здорова, дорогая?» Скольких разобрал бы смех от столь необычного предложения? Скільки чоловіків на Землі почали б чіпати чоло дружини, клацати мовами і стурбовано запитувати: «Ти здорова, люба?» Скількох розібрав би сміх від такого незвичайного пропозиції? Сколько мужчин отказалось бы? Скільки чоловіків відмовилося б? Сергей видел, что любимую что-то мучит. Сергій бачив, що улюблену щось мучить. Именно «любимую», ибо он ее любил, и слово «любимая» не превратилось у него в затертое дежурное название существа, которому надел когда-то кольцо на палец в ЗАГСе. Саме «улюблену», бо він її любив, і слово «кохана» не перетворилася в нього в затерте чергове назву істоти, якому надів колись кільце на палець в РАГСі. Купили. Купили. Таня приступила к «работе». Таня приступила до «роботи». Если честно, то, как позднее признался Сергей, он решил про себя: «На крайний случай потом под насадку постригусь». Якщо чесно, то, як пізніше зізнався Сергій, він вирішив сам собі: "На крайній випадок потім під насадку постригись». Оболваниваться не пришлось. Дурять не довелося. Стрижка вышла не супер, но радикально Таня на голове супруга ничего не испортила. Стрижка вийшла не супер, але радикально Таня на голові чоловіка нічого не зіпсувала. Она отложила ножницы и расческу, села на краешек дивана. Вона відклала ножиці та гребінець, сіла на краєчок дивана. На губах ее блуждала загадочная улыбка, глаза светились радостью. На її губах блукала загадкова посмішка, очі світилися радістю. - Ты ради меня на что готов? - Ти заради мене на що готовий? - Слушай, на многое. - Слухай, на багато що. Через дорогу с закрытыми глазами переходить не заставишь ведь? Через дорогу з закритими очима переходити не змусиш адже? – Сергей улыбнулся. - Сергій посміхнувся. Его явно радовала перемена в настроении жены. Його явно радувала зміна в настрої дружини. - Нет, не заставлю, - Таня пристально посмотрела на мужа. - Ні, не змушу, - Таня пильно подивилася на чоловіка. - Ты мог бы меня понять? - Ти міг би мене зрозуміти? Если по-крупному? Якщо по-великому? Принял бы МОЕ решение, каким бы странным оно тебе ни показалось? Прийняв би МОЄ рішення, яким би дивним воно тобі здалося? - Ну, говори, не томи, - мужчина приготовился слушать… - Ну, кажи, не томи, - чоловік приготувався слухати ... Он принял ее решение. Він прийняв її рішення. Хотя оно показалось ему очень странным. Хоча воно здалося йому дуже дивним. Попросил только "переспать" с этим решением ночь. Попросив тільки "переспати" з цим рішенням ніч. Подумать. Подумати. По приезду в Яремчу Таня подала заявление на увольнение. По приїзду в Яремчу Таня подала заяву на звільнення. Сказать, что для начальства это было шоком – не сказать ничего. Сказати, що для начальства це було шоком - не сказати нічого. После вопросов типа «что случилось?» и «кто обидел?», начались предложения типа «а если поднять…?» и «что нам сделать, чтобы…?» Після питань типу «що сталося?» І «хто образив?», Почалися пропозиції типу "а якщо підняти ...?» І «що нам зробити, щоб ...?» Таня просила не обижаться. Таня просила не ображатися. Как могла, объяснила ситуацию. Як могла, пояснила ситуацію. Лица начальства пониманием не засветились… Особи начальства розуміння не засвітилися ... И пошла Таня учиться на курсы парикмахеров. І пішла Таня вчитися на курси перукарів. Яремча – городок небольшой, и девушка часто ловила на себе непонимающие взгляды людей. Яремча - містечко невелике, і дівчина часто ловила на собі нерозуміючі погляди людей. «Чего, мол, не хватало?» Но муж поддерживал и однажды принес Тане фильм. «Чого, мовляв, не вистачало?» Але чоловік підтримував і одного разу приніс Тані фільм. - Посмотри, интересно. - Подивися, цікаво. Фильм американский, с Брюсом Уиллисом в главной роли. Фільм американський, з Брюсом Уіллісом у головній ролі. По сюжету преуспевающий сорокалетний бизнесмен встречается с собой-маленьким. За сюжетом процвітаючий сорокарічний бізнесмен зустрічається з собою-маленьким. И вот он, только на тридцать лет младше, задает себе-взрослому вопросы. І ось він, тільки на тридцять років молодше, задає собі питання-дорослому. - А как у тебя жизнь? - А як у тебе життя? - О, все супер! - О, все супер! У меня очень много денег, я весь такой преуспевающий… У мене дуже багато грошей, я весь такий успішний ... - Слушай, а у тебя собака есть? - Слухай, а в тебе собака є? – спрашивает мальчик. - Запитує хлопчик. И мужчина вспоминает, что в детстве он страстно хотел иметь собаку. І чоловік згадує, що в дитинстві він пристрасно хотів мати собаку. - Нет. - Ні. Нет собаки… Ні собаки ... - А ты самолет водишь? - А ти літак водиш? – не отстает малыш. - Не відстає малюк. И «состоявшийся бизнесмен» вспоминает, что это было его мечтой. І «що відбувся бізнесмен» згадує, що це було його мрією. - Нет, не вожу… Да ты понимаешь, что у меня все супер, у меня много денег, я успешный… - Ні, не вожу ... Та ти розумієш, що в мене все супер, у мене багато грошей, я успішний ... - А жена у тебя есть? - А дружина в тебе є? – лицо мальчика сосредоточено. - Особа хлопчика зосереджено. - Нет, но… - Ні, але ... - А дети?! - А діти?! – малыш не скрывает своего ужаса от того, что через несколько десятков лет превратится в человека, не имеющего детей . - Малюк не приховує свого жаху від того, що через кілька десятків років перетвориться в людину, що не має дітей. - Нет детей… - Ні дітей ... - И ты успешный?! - І ти успішний?! – мальчик разочарован. - Хлопчик розчарований. В конце фильма семидесятилетний Брюс Уиллис вновь встречается с собой-десятилетним. В кінці фільму сімдесятирічний Брюс Уілліс знову зустрічається з собою-десятирічним. Он выходит из самолета с красавицей-женой, с собакой. Він виходить з літака з красунею-дружиною, з собакою. И говорит что-то типа того, что надо бы к детям слетать. І говорить щось типу того, що треба б до дітей злітати. Соскучился. Скучив. Губы Тани задрожали. Губи Тані затремтіли. Это был фильм о том, что могло случиться с нею через несколько лет. Це був фільм про те, що могло статися з нею через кілька років. Или несколько десятков лет. Або кілька десятків років. Каждый из нас – родом из детства. Кожен з нас - родом з дитинства. Как ни крути. Як не крути. Многое – мечты несбыточные. Чимало - мрії нездійсненні. И даже опасные. І навіть небезпечні. Я вот, например, в определенном возрасте, лет в девять, страстно мечтал стать взломщиком сейфов! Я от, наприклад, в певному віці, років у дев'ять, пристрасно мріяв стати зломщиком сейфів! Но есть мечта, одна, желанная, которая рождается в детстве. Але є мрія, одна, бажана, яка народжується в дитинстві. И мы начинаем идти к ней несмелыми детскими шажками. І ми починаємо йти до неї несміливими дитячими кроками. Тянуться ручками. Тягтися ручками. А потом кто-то говорит нам: «Оставь! А потім хтось говорить нам: «Облиш! Это несерьезно». Це несерйозно ». Мы игнорируем советы тех, кто, на наш взгляд , «лучше знает». Ми ігноруємо поради тих, хто, на наш погляд, «краще знає». Игнорируем некоторое время. Ігноруємо деякий час. А потом сдаемся. А потім здаємося. Может, и впрямь – несерьезно? Може, і справді - несерйозно? Да что это я, в самом деле? Та що це я, справді? Такой «чепухой» занимаюсь и о таких «глупостях» мечтаю? Такий «нісенітницею» займаюсь і про такі «дурниці» мрію? И пытаемся стать такими, «как все». І намагаємося стати такими, «як усі». Чуть-чуть лучше, чуть-чуть удачливее. Трохи краще, трохи більш вдалим. Но «как все». Але «як усі». Задушившие мечту. Задушив мрію. Отмахнувшиеся от нее, как от назойливой мухи… Відмахнувшись від неї, як від настирливої мухи ... Таня работала два года под хозяйкой. Таня працювала два роки під господинею. Потом Сергей купил ей свой собственный салон. Потім Сергій купив їй свій власний салон. Через год о том, что «у Тани стригут – супер», знал весь город. Через рік про те, що «у Тані стрижуть - супер», знало все місто. А потом Таня сделала еще один шаг. А потім Таня зробила ще один крок. Она решила, что ей просто необходимо переучиваться. Вона вирішила, що їй просто необхідно переучуватися. И решила учиться не у кого-то там, а у Владимира Тарасюка, в Киеве. І вирішила навчатися не у кого-то там, а у Володимира Тарасюка, в Києві. И вновь слышала женщина: «Непонятно... І знову чула жінка: «Незрозуміло ... Чего тебе не хватает? Чого тобі не вистачає? Салон, деньги, клиентура. Салон, гроші, клієнтура. У Тарасюка за обучение выложишь денег дай Боже. У Тарасюка за навчання викладеш грошей дай Боже. И все равно ведь выше себя не прыгнешь! І все одно вище себе не стрибнеш! В Яремче больше тридцатки за стрижку никто не даст!» У Яремчі більше тридцятки за стрижку ніхто не дасть! » - Значит, дадут не в Яремче, - отвечала она. - Отже, дадуть не в Яремче, - відповіла вона. Сергея пригласили работать в Москву. Сергія запросили працювати до Москви. Временная разлука тяготила его, но он летал к любимой на выходные. Тимчасова розлука обтяжувала його, але він літав до коханої на вихідні. Он в очередной раз поддержал ее… Він в черговий раз підтримав її ... Насколько я знаю, Таня сейчас работает в столице России. Наскільки я знаю, Таня зараз працює в столиці Росії. Пока что под хозяйкой… Поки що під господинею ...
Свежие статьи в рубрике «Истории из жизни»: Лакомый кусочек , Замужем за козлом, или Женатики , Ночная ссора, или Сильное плечо , Немотивированность , Собачья история , Не отпускайте свое счастье , Проклятие. Нові статті у рубриці «Історії з життя»: Ласий шматочок, Одружена з козлом, або Женатікі, Нічна сварка, або Сильне плече, немотивованість, Собача історія, Не відпускайте своє щастя, Прокляття. Часть 2 , Проклятие. Частина 2, Прокляття. Часть 1 , Растоптанное счастье. Частина 1, Розтоптане щастя. Часть 2 , Растоптанное счастье. Частина 2, Розтоптане щастя. Часть 1 Частина 1 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
  |
|
 | © 2004-2024 Дешеві курси перукаря в івано-франківську|мрію стати перукарем розповідь|навчання на перукаря в івано-франківську|вчитися івано-франківську на перукаря|курси перукаря у франківську|івано-франківські училища на перукаря|я хочу стати перукарем|у каком гораде есть институт перукарив|kursy perukariv ivano-frankivsk|перукарні яремче|чому я хочу стати перукарем|як стати перукарем|курси перукаря в івано-франківську|коледж в івано-франківську на перукаря|курси перукаря в івано франківську|3 училище в івано франківську на перукаря Журнал современной женщины Pani.kiev.ua, Перепечатка материалов разрешена только с непосредственной ссылкой на / при обязательном уведомлении редакции по e-mail. Главный редактор проекта По общим и административным вопросам обращайтесь |
|
