|
|
|
|
Новости |
Статьи |
Рецепты |
Сонник |
Гороскоп |
Журналы |
Фотогалереи |
Книги
|
Рукоделие | |
||
|
|
|
|
|
|
 Библиотека : Литературная гостиная Бібліотека: Літературна вітальня Клубок змей. Клубок змій. Часть 6 Частина 6Доехала я довольно быстро и на всех парах влетела в офис. Доїхала я досить швидко і на всіх парах влетіла в офіс.- Привет, Танюша. - Привіт, Танюша. Надо поговорить. Треба поговорити. - Здравствуй, Снежанна. - Здравствуй, Сніжана. Сейчас немного занята… Зараз трохи зайнята ... 8. 8. И тут послышался вопль: І тут почувся крик: - Ты что здесь делаешь, мразь? - Ти що тут робиш, мразь? Отдай, я кому сказала! Віддай, я кому сказала! Я же вижу, ты что-то прячешь! Я ж бачу, ти щось ховаєш! Я влетела в кабинет Надюши и увидела странную картину. Я влетіла в кабінет Надійки і побачила дивну картину. Машка держала за руку Алекса и материлась во всю мочь, а тот что-то старательно прятал за спиной и отбивался от озверевшей Машки. Машка тримала за руку Алекса і матюкалася щосили, а той щось старанно ховав за спиною і відбивався від озвірілою Машков. Крик резал уши так, что я не выдержала: Крик різав вуха так, що я не витримала: - МОЛЧАТЬ! - МОЛЧАТЬ! – заорала я. - Заволала я. Я и не подозревала о такой мочи своих голосовых связок! Я і не підозрювала про таку сечі своїх голосових зв'язок! Зато все умолкли и уставились на меня. Зате всі замовкли і дивились на мене. – Хватит визжать! - Досить верещати! Что здесь происходит? Що тут відбувається? - Снежа, он рылся в кабинете у Нади! - Снежа, він рився в кабінеті у Наді! Я его здесь застала, когда он листал какие-то бумажки, а теперь прячет их за спиной. Я його тут застала, коли він гортав якісь папірці, а тепер ховає їх за спиною. - Пошла вон. - Пошла вон. Ничего я не прячу, это мое. Нічого я не ховаю, це моє. Я папочку здесь оставил, теперь вернулся и забрал. Я папочку тут залишив, тепер повернувся і забрав. - Как бы не так. - Як би не так. Что ТЫ мог забыть в кабинете у Нади, а? Що ТИ міг забути в кабінеті у Наді, а? И вообще, как ты сюда попал? І взагалі, як ти сюди потрапив? Таня, отвечай, как он прошел? Таня, відповідай, як він пройшов? Все повернулись в сторону Тани. Всі повернулися в бік Тані. Танечка опустила глаза и прошептала: Танечка опустила очі і прошепотіла: - Я отходила минут на 15, наверное, он в это время и прошел, а я не заметила… - Я відходила хвилин на 15, напевно, він в цей час і пройшов, а я не помітила ... - Не заметила она, – Машка пошла в атаку на Таню, – Кто разрешал покидать рабочее место? - Не зауважила вона, - Машка пішла в атаку на Таню, - Хто дозволяв залишати робоче місце? Кто, спрашиваю? Хто, питаю? И где ты шлялась? І де ти вештався? Куда ходила? Куди ходила? Уволю на… Ясно? Звільнено на ... Ясно? - Я в туалет… - Я в туалет ... - В туалет? - В туалет? На 15 минут? На 15 хвилин? Что можно делать в туалете 15 ми… Що можна робити в туалеті 15 ми ... - Все, Маш, хватит. - Все, Маш, вистачить. Не ори, – опять не выдержала я, - Танечка же не виновата. Не кричи, - знову не витримала я, - Танечка ж не винна. Ну отошла, ну и Бог с ним... Ну відійшла, ну і Бог з ним ... Пока ведь ничего не пропало. Поки ж нічого не пропало. А бумаги нам Алекс отдаст. А папери нам Алекс віддасть. Иначе здесь будет не только охрана, но и милиция. Інакше тут буде не тільки охорона, а й міліція. Все понятно, Алекс? Все зрозуміло, Алекс? - Держите, дуры. - Тримайте, дурні. Но я еще с вами поквитаюсь! Але я ще з вами поквиталися! – прорычал Алекс и бросил папку на стол. - Прогарчав Алекс і кинув папки на стіл. Быстрым шагом дошел до двери, обернувшись, смерил нас презрительным взглядом и, хлопнув дверью, ушел. Швидким кроком дійшов до дверей, обернувшись, зміряв нас зневажливим поглядом і, грюкнувши дверима, пішов. В кабинете воцарила тишина, которую нарушила я: У кабінеті запанувала тиша, яку порушила я: - Так, девочки, давайте посмотрим, что так заинтересовало Алекса, что он вернулся за этой папкой. - Так, дівчата, давайте подивимося, що так зацікавило Алекса, що він повернувся за цією папкою. - А папочка увесистая… - пробормотала Машка. - А татко важка ... - пробурмотіла Машка. Танечка так и осталась стоять возле двери кабинета, не смея пошевелиться. Танечка так і залишилася стояти біля дверей кабінету, боячись поворухнутися. - Вау, – воскликнула Машка, – Здесь же половина наших договоров, банковские платежи, отчеты о работе и все копии, когда он успел? - Вау, - вигукнула Машка, - Тут же половина наших договорів, банківські платежі, звіти про роботу і всі копії, коли він встиг? Господи, копии бухгалтерских и директорских документов! Господи, копії бухгалтерських та директорських документів! Eсли бы какой-то проныра докопался до сути, то... Eсли б якийсь проноза докопався до суті, то ... Могло быть все что угодно! Могло бути все що завгодно! - Маш, ты же говорила что весь бизнес легальный, все законно! - Маш, ти ж говорила що весь бізнес легальний, все законно! - Да законно, законно. - Так законно, законно. Просто эти все договора Надя заключала сама. Просто ці всі договори Надя укладала сама. Они наполовину… легальны, что ли. Вони наполовину ... легальні, чи що. Пойми, честного бизнеса не бывает. Зрозумій, чесного бізнесу не буває. Так любая фирма разорится. Так будь-яка фірма розориться. А так ты заключаешь договор на одну партию товара, а провозишь две, дав на лапу определённому человеку. А так ти укладаєш договір на одну партію товару, а провозити два, давши на лапу певного людині. Долго объяснять. Довго пояснювати. За 15 минут он бы этого не накопал… Значит... За 15 хвилин він би цього не накопав ... Значить ... Он собирал эти документы не один день. Він збирав ці документи не один день. Но как? Але як? Как он сюда проникал? Як він сюди проникав? Таня. Таня. Я хочу знать! Я хочу знати! - Я не знаю… Может, когда я куда-то отходила… или в обед. - Я не знаю ... Може, коли я кудись відходила ... або в обід. Меня же нет на месте в обед. Мене ж немає на місці в обід. - Возможно… А ключи? - Можливо ... А ключі? Ключи от кабинета? Ключі від кабінету? Надюшин кабинет заперт, и только с моего кабинета можно попасть к ней без ключа. Надюшін кабінет замикав його, і тільки з мого кабінету можна потрапити до неї без ключа. Значит... Значить ... Значит, он входил сюда не один раз и точно не через мой кабинет. Значить, він входив сюди не один раз і точно не через мій кабінет. - Ключи как-то пропадали… - прошептала Танечка. - Ключі як-то пропадали ... - прошепотіла Танечка. - Когда? - Коли? – только и смогла сказать Машка. - Тільки й змогла сказати Машка. - Недели полторы назад… Я не могла их найти до обеда, но после нашлись… - Півтора тижні тому ... Я не могла їх знайти до обіду, але після знайшлися ... - Почему ты мне не сказала? - Чому ти мені не сказала? – проревела Машка – Как ты так могла? - Проревіла Машка - Як ти так могла? Здесь же хранятся документы, важные бумаги… Тут же зберігаються документи, важливі папери ... - Но они же нашлись, – возразила Танечка со слезами в голосе, – Я думала проглядела! - Але вони ж знайшлися, - заперечила Танечка зі сльозами в голосі, - Я думала прогледіла! - Эх, ты! - Ех, ти! Может, он еще что-то взял, а мы не знаем. Може, він ще щось узяв, а ми не знаємо. Сколько времени уйдет на проверку бумаг. Скільки часу піде на перевірку паперів. - Не надо ничего проверять, – подала голос я, – Поедем к нему домой и там все выясним. - Не треба нічого перевіряти, - подала голос я, - Поїдемо до нього додому і там все з'ясуємо. - Снежа, ты гений. - Снежа, ти геній. Надеюсь, ты знаешь, где он живет? Сподіваюся, ти знаєш, де він живе? - Знаю! - Знаю! И думаю, что оттуда он никуда не делся... І думаю, що звідти він нікуди не подівся ... Со всей этой суматохой я так и не поговорила с Танечкой, а вместо этого понеслась к Алексу домой. Зі всією цією метушнею я так і не поговорила з Танечка, а замість цього помчала до Алекса додому. Очень хочется, чтобы он жил там, где и раньше. Дуже хочеться, щоб він жив там, де і раніше. 9. 9. Машку я оставила в офисе, пусть остынет и разберется с Танечкой, а я пока решу проблемы с Алексом. Машку я залишила в офісі, нехай охолоне і розбереться з Танечка, а я поки вирішу проблеми з Алексом. Ну, негодяй, я тебе сейчас устрою разбор полетов! Ну, негідник, я тобі зараз устрою розбір польотів! Но мне не очень-то везло с казнью врага. Але мені не дуже щастило з стратою ворога. Я увязла в пробке и даже не догадывалась, когда она иссякнет. Я загрузла в пробці і навіть не здогадувалася, коли вона вичерпається. Маршрутка была забита под завязку, а выходить из нее не было смысла. Маршрутка була забита під зав'язку, а виходити з неї не було сенсу. До метро далеко, а остальные виды транспорта так же стоят в пробке… От скуки я начала обозревать окрестности и слушать беседы пассажиров. До метро далеко, а інші види транспорту так само стоять в пробці ... Від нудьги я почала оглядати околиці і слухати бесіди пасажирів. Почему-то вспомнилась история, которая произошла несколько лет назад. Чомусь згадалася історія, яка сталася кілька років тому. Тогда был бум на покемонов, и все дети, от мала до велика, требовали от своих несчастных родителей эту непонятную игрушку. Тоді був бум на покемонів, і всі діти, від малого до великого, вимагали від своїх нещасних батьків цю незрозумілу іграшку. Так же, как и сейчас, я ехала в маршрутке, и на одной из остановок вошла женщина с маленькой девочкой. Так само, як і зараз, я їхала в маршрутці, і на одній із зупинок увійшла жінка з маленькою дівчинкою. Не успели они присесть, как девочка завела: Не встигли вони присісти, як дівчинка завела: - Мам, мам, купи Покемона! - Мам, мам, купи Покемона! Конечно, мама ответила: Звичайно, мама відповіла: - Доченька, не сейчас. - Доню, не зараз. Но любимая доченька не успокаивалась, все больше повышала голос и требовала заветную игрушку. Але улюблена донечка не заспокоїлася, все більше підвищувала голос і вимагала заповітну іграшку. В итоге мамаша не выдержала и сказала: У підсумку матуся не витримала і сказала: - Если не замолчишь, не увидишь не только игрушки, но и сладкого! - Якщо не замовкнеш, не побачиш не тільки іграшки, але і солодкого! И тут доченька не растерялась, а произнесла: І тут донечка не розгубилася, а вимовила: - Не купишь Покемона, расскажу папе, что ты с дядей в кровати делала! - Не купиш Покемона, розкажу татові, що ти з дядьком у ліжку робила! Конечно же, женщина покраснела и пулей вылетела из маршрутного такси. Звичайно ж, жінка почервоніла і кулею вилетіла з маршрутного таксі. От людей в транспорте особой реакции не жди – жизнь есть жизнь. Від людей в транспорті особливої реакції не жди - життя є життя. Кто глазки отвел, кто улыбнулся тихонечко, но на следующей остановке к нам вошли папа и сынок. Хто очі відвів, хто посміхнувся тихенько, але на наступній зупинці до нас увійшли тато і синочок. Присели они на то же место, что и мама с дочкой, и тут малец говорит: Сіли вони на те ж місце, що і мама з донькою, і тут малий каже: - Пап, пап, а купи мне Покемона… - Пап, пап, а купи мені Покемона ... Тут народ в маршрутке не выдержал и начался такой гомерический хохот, что некоторые даже начали плакать. Тут народ в маршрутці не витримав і почався такий гомеричний регіт, що деякі навіть почали плакати. Папа с сыном ничего не поняли, но на всякий случай вышли на следующей остановке. Тато з сином нічого не зрозуміли, але про всяк випадок вийшли на наступній зупинці. В конце концов пробка рассосалась и маршрутное такси медленно, но уверенно сдвинулось с места. Зрештою пробка розсмокталася і маршрутне таксі повільно, але впевнено зрушила з місця. Добравшись до дома Алекса, я перевела дух. Діставшись дому Алекса, я перевела дух. Позвонив в дверь, оперлась об косяк и стала ждать. Зателефонувавши у двері, сперлася об косяк і стала чекати. Дверь открылась быстро, и на пороге, естественно, стоял Алекс. Двері відкрилися швидко, і на порозі, природно, стояв Алекс. - Ты? - Ти? – без всяких церемоний прошипел он. - Без жодних церемоній прошипів він. - Я! - Я! – решила понахальничать я, - Дай пройду, поговорить надо. - Вирішила понахальнічать я, - Дай пройду, поговорити треба. Алекс без всякого желания отступил, и я прошла вглубь квартиры. Алекс без усякого бажання відступив, і я пройшла вглиб квартири. Присев на кухне на стул, я вопросительно посмотрела на бледное лицо Алекса. Сівши на кухні на стілець, я запитливо подивилася на бліде обличчя Алекса. - Давай, голубчик, рассказывай. - Давай, голубе, розповідай. - Что рассказывать-то? - Що розповідати-то? - Все! - Все! - заявила я. - Заявила я. - Зная тебя… - прошептал Алекс, – Ладно, слушай. - Знаючи тебе ... - прошепотів Алекс, - Гаразд, слухай. Но дай слово, что в милицию ты не пойдешь. Але дай слово, що в міліцію ти не підеш. - Ну ты и сказал. - Ну ти і сказав. А вдруг ты чего страшного натворил? А раптом ти чого страшного накоїв? Или Надю ты сбил? Або Надю ти збив? - Нет. - Ні. Надю я не трогал. Надю я не зачіпав. Но дойдет дело и до этого… Пойми, я только бумаги хотел взять. Але дійде справа і до цього ... Зрозумій, я тільки папери хотів взяти. - Хорошо. - Добре. Давай говори, а там решим. Давай кажи, а там вирішимо. - Сама знаешь, в обиде я на нее… Хотел насолить, а тут барышня подвернулась… Подошла и предложила дельце… Компромат собрать, фирму завалить… Я и согласился. - Сама знаєш, в образі я на неї ... Хотів насолити, а тут панночка підвернулася ... Підійшла і запропонувала дільце ... Компромат зібрати, фірму завалити ... Я й погодився. Пойми, злой я на нее. Зрозумій, я злий на неї. Ненавижу ее! Ненавиджу її! - Так-так. - Так-так. А как Надюша в больнице оказалась? А як Надюша в лікарні опинилася? - Говорю честно, не я это! - Кажу чесно, не я це! Но знаю кто… Догадываюсь. Але знаю хто ... Здогадуюся. - Говори! - Кажи! – не выдержав молчания, приказала я. - Не витримавши мовчання, наказала я. - Как ты думаешь, как я попал в кабинет к Наде? - Як ти думаєш, як я потрапив у кабінет до Наді? – вместо ответа спросил он. - Замість відповіді спитав він. - Ну, Танечка отходила, у нее пропадали ключи… Тут все ясно. - Ну, Танечка відходила, у неї пропадали ключі ... Тут все ясно. - Наивная. - Наївна. Какой была – такой осталась. Якою була - такою залишилася. Нет, дорогая моя. Ні, дорога моя. Твоя Танечка, как ты ее называешь, сама дала мне ключи. Твоя Танечка, як ти її називаєш, сама дала мені ключі. И смотрела, чтобы я не попался. І дивилась, щоб я не попався. - Не ври! - Не бреши! – заорала я, – Хочешь порядочного человека оклеветать?! - Заволала я, - Хочеш порядної людини обмовити?! - Снежок, – поморщился Алекс, – Смысл врать? - Сніжок, - скривився Алекс, - Сенс брехати? Ты даже не знаешь, как Таня хотела занять место Нади. Ти навіть не знаєш, як Таня хотіла зайняти місце Наді. Не было у нее желания сидеть всю жизнь в секретаршах. Не було в неї бажання сидіти все життя в секретарку. Я скажу даже больше. Я скажу навіть більше. Это она сбила Надю! Це вона збила Надю! После такого заявления я окаменела. Після такої заяви я скам'яніла. Не может этого быть! Не може цього бути! Не верю! Не вірю! Но оставалось одно… Але залишалося одне ... - Алекс, скажи мне, какая машина у Тани? - Алекс, скажи мені, яка машина у Тані? - У Тани? - У Тані? «Москвич», синий, модель 2141. «Москвич», синій, модель 2141. Я не помнила, как доехала в офис к Наде. Я не пам'ятала, як доїхала в офіс до Наді. Все было на автомате. Все було на автоматі. Я просто не могла поверить! Я просто не могла повірити! Танечка, чистая, невинная Танечка! Танечка, чиста, невинна Танечка! Самый безобидный человек в этом мире! Самий нешкідливий людина в цьому світі! Я ворвалась в офис и потащила Таню в кабинет к Надюше. Я увірвалася в офіс і потягла Таню в кабінет до Надюші. Усадила ее на стул и посмотрела в глаза. Посадила її на стілець і подивилася в очі. Господи, как тяжело!!! Господи, як важко! - Таня, расскажи мне все! - Таня, Розкажи мені про все! - Что «все»? - Що «все»? – спросила Танечка дрожащим голоском. - Запитала Танечка тремтячим голосом. - Все, – повторила я, – О Наде, документах, Алексе. - Все, - повторила я, - О Наді, документах, Алексе. О всех! Про всі! - Рассказал? - Розповів? Да? Так? Гад! Гад! Козел! Козел! Ненавижу!!! Ненавиджу! Танюша разрыдалась и начала свою бессвязную повесть о ее жизни и о том, как она всех ненавидит… Она не хотела подчиняться: носить кофе, отвечать по телефону и сидеть в приемной. Танюша розридалася і почала свою незв'язно повість про її життя і про те, як вона всіх ненавидить ... Вона не хотіла підкорятися: носити кави, відповідати по телефону і сидіти в приймальні. Ей надоело быть второй. Їй набридло бути другим. Ведь если бы не Надя, фирму они с сестрой делили бы пополам. Адже якби не Надя, фірму вони з сестрою ділили б навпіл. И ей бы подчинялись! І їй би підпорядковувалися! А так эта высокомерная и наглая Надя… Везде Надя! А так ця зарозуміла і нахабна Надя ... Скрізь Надя! Повсюду! Всюди! Занимает ЕЕ место… Займає ЇЇ місце ... Не буду пересказывать всех ее слов. Не буду переповідати всіх її слів. Не имеет смысла. Не має сенсу. Гадко и больно. Гидко і боляче. Но то, что я услышала потом, повергло меня в шок. Але те, що я почула потім, глибоко шокувало мене в шок. - И тут появился он. - І тут з'явився він. Сказал, что может мне помочь. Сказав, що може мені допомогти. Я стану полноправной владелицей. Я стану повноправною власницею. Я лишь должна устранить Надю. Я лише повинна усунути Надю. Я приняла Алекса на работу, покрывала его. Я прийняла Алекса на роботу, покривала його. Я хотела растоптать эту Надю. Я хотіла розтоптати цю Надю. Но потом поняла, задумка не удастся. Але потім зрозуміла, задум не вдасться. Он сказал, что вечером Надя будет переходить дорогу, а я должна просто сбить ее и уехать. Він сказав, що ввечері Надя буде переходити дорогу, а я повинна просто збити її і виїхати. Дальше он сам… Далі він сам ... - Кто ОН, Таня, кто? - Хто ВІН, Таня, хто? - Я его не знаю. - Я його не знаю. Мужчина. Чоловік. Звонил мне. Дзвонив мені. Я его один раз видела. Я його один раз бачила. - Опиши его. - Опиши його. - Не могу. - Не можу. Обычный. Звичайний. И в зале ресторана было темно. І в залі ресторану було темно. Я вышла из кабинета и закрыла дверь. Я вийшла з кабінету і закрила двері. Ничего не остается, как звонить Жанне. Нічого не залишається, як дзвонити Жанні. Слышались приглушенные рыдания Тани. Чути було приглушені ридання Тані. Что ж, чужая душа – потемки… Що ж, чужа душа - темний ліс ... Когда приехала Жанна, то арестовали не только Таню, но и… Машу! Коли приїхала Жанна, то заарештували не тільки Таню, а й ... Машу! Я даже не успела открыть рот, как она произнесла: Я навіть не встигла відкрити рота, як вона сказала: - Дима пришел в сознание. - Діма прийшов до тями. Сказал, что стреляла Маша. Сказав, що стріляла Маша. 10. 10. Прошел месяц. Пройшов місяць. Наденька поправилась и вышла с больницы. Надійка одужала і вийшла з лікарні. Дима ее бросил. Діма її кинув. Посчитал, что это Надя виновата в смерти матери. Порахував, що це Надя винна у смерті матері. И… у Нади появился отец! І ... у Наді з'явився батько! Всю жизнь она прожила с матерью. Все життя вона прожила з матір'ю. Но теперь все не так. Але тепер все не так. Таня покончила с собой в следственном изоляторе, не дожидаясь суда, а Маша… Ей присудили 7 лет лишения свободы. Таня наклала на себе руки в слідчому ізоляторі, не чекаючи суду, а Маша ... Їй присудили 7 років позбавлення волі. Почему она так поступила? Чому вона так вчинила? Она искала документы с правом на фирму у Нади в квартире и убирала ненужных наследников. Вона шукала документи з правом на фірму у Наді в квартирі і прибирала непотрібних спадкоємців. Она знала, что случится с Надей. Вона знала, що трапиться з Надією. Она была в заговоре с НИМ. Вона була в змові з НИМ. Как Он попал в Киев и какое отношение Он имеет к Наде? Як Він потрапив до Києва і яке відношення він має до Наді? Все очень просто. Все дуже просто. Он – правая рука владельца одного из крупных банков Москвы, Надиного отца. Він - права рука власника одного з великих банків Москви, Надін батька. С отцом Нади случилась неприятность – он сильно заболел. З батьком Наді трапилася неприємність - він сильно захворів. И послал своего лучшего друга, свою правую руку в Киев, найти дочь. І послав свого кращого друга, свою праву руку до Києва, знайти дочку. Хотел увидеть ее перед смертью и завещать все свое имущество. Хотів побачити її перед смертю і заповідати все своє майно. В том случае, если бы Надя не нашлась, все перешло бы в руки к этому человеку… Дальше все просто. У тому випадку, якщо б Надя не знайшлася, все перейшла б у руки до цієї людини ... Далі все просто. ОН обманом, обещаниями и прочими уловками хотел чужими руками убрать наследницу. ОН обманом, обіцянками та іншими вивертами хотів чужими руками прибрати спадкоємицю. Его так и не осудили. Його так і не засудили. Нашли с перерезанными венами и запиской о раскаянии. Знайшли з перерізаними венами і запискою про каяття. Наденька не знала как себя вести - то ли плакать, то ли смеяться. Надійка не знала як себе вести - чи то плакати, чи сміятися. Ведь такой клубок змей, который вился рядом с ней, просто нереален. Адже такий клубок змій, який вився поруч з нею, просто нереальний. Но каждого из нас кто-то когда-то предавал… Такова уж человеческая сущность… Але кожного з нас хтось колись зраджував ... Така вже людська сутність ... Я получила нагоняй от Юрки, но я знаю, что он мной гордится! Я отримала прочухана від Юрка, але я знаю, що він мною пишатися! И я стану самым великим детективом в этом городе! І я стану самим великим детективом в цьому місті! Хотя очень надеюсь, что у Нади таких «ситуаций SOS» больше не будет!!! Хоча дуже сподіваюся, що у Наді таких «ситуацій SOS» більше не буде!
Свежие статьи в рубрике «Литературная гостиная»: Гала и Ягуар. Нові статті у рубриці «Літературна вітальня»: Гала і Ягуар. Часть 3 , Гала и Ягуар. Частина 3, Гала і Ягуар. Часть 2 , Гала и Ягуар. Частина 2, Гала і Ягуар. Часть 1 , Остров надежды , В последний раз , Сорок один, или В ожидании ягодной поры , Про девочку , Ночник , Клубок змей. Частина 1, Острів надії, В останній раз, Сорок один, або В очікуванні ягідної пори, Про дівчинку, Ночник, Клубок змій. Часть 5 , Клубок змей. Частина 5, Клубок змій. Часть 4 Частина 4 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
  |
|
 | © 2004-2024 Журнал современной женщины Pani.kiev.ua, Перепечатка материалов разрешена только с непосредственной ссылкой на / при обязательном уведомлении редакции по e-mail. Главный редактор проекта По общим и административным вопросам обращайтесь |
|
