|
|
|
|
Новости |
Статьи |
Рецепты |
Сонник |
Гороскоп |
Журналы |
Фотогалереи |
Книги
|
Рукоделие | |
||
|
|
|
|
|
|
 Библиотека : Литературная гостиная Бібліотека: Літературна вітальня Размышления об одиночестве Роздуми про самотністьВас никогда не приводила в холодное бешенство лампа на чужом столе? Вас ніколи не приводила в холодну сказ лампа на чужому столі? Заглядывать в тёплые пятна чужих окон… Я одна насквозь. Заглядати в теплі плями чужих вікон ... Я один наскрізь. Каждый новый рассвет жмёт виски холодом неизбежности наступающего дня. Кожен новий світанок тисне віскі холодом неминучості наступаючого дня. Холодный привкус одиночества на губах, зацелованных всеми… Холодний присмак самотності на губах, зацілувала усіма ...Говорить с людьми, улыбаясь им, и думать о том, что вот они уйдут в свои тёплые повседневные жизни, а вы останетесь с вашей никем не тронутой заброшенностью на бульварной скамейке, с десятью копейками в кармане, с тяжелой головной болью и страхом. Говорити з людьми, посміхаючись їм, і думати про те, що от вони підуть у свої теплі повсякденні життя, а ви залишитеся з вашою ніким не зворушеною занедбаністю на бульварної лавці, з десятьма копійками в кишені, з важкою головним болем і страхом. Ах, эти чужие квартиры, эта чужая домовитость чужими ногами зашарканных половичков. Ах, ці чужі квартири, ця чужа домовитись чужими ногами зашаркали половічков. Иногда зубами вцепишься в платочек, который очень хочется смочить не идущими из широко раскрытых глаз слезами. Іноді зубами вчепитися в хусточку, який дуже хочеться змочити не йдуть із широко розкритих очей сльозами. Хочется иногда броситься к кому-нибудь, крепко обхватить руками, прижаться и долго, сбивчиво, горячо умолять о том, чтобы взяли меня, сделали своей, своей совсем, дали бы мне что-нибудь больше липких, мокрых поцелуев (со стороны мужчин) и тихих улыбочек, приправленных сытым сочувствием (со стороны женщин) (Из письма к Оверченко) Хочеться іноді кинутися до кого-небудь, міцно охопити руками, притулитися і довго, плутано, гаряче благати про те, щоб взяли мене, зробили своєю, своєю зовсім, дали б мені що-небудь більше липких, мокрих поцілунків (з боку чоловіків) і тихих улибочек, приправлених ситим співчуттям (з боку жінок) (З листа до Оверченко) Человек бесконечно одинок. Людина нескінченно самотній. Он изначально грешен и за это расплачивается своим одиночеством, он попадает в ад. Він із самого початку грішний і за це розплачується своїм самотністю, він потрапляє в пекло. Нет, ад не начинается после смерти, он здесь, в этом измерении, в этом одиночестве. Ні, пекло не починається після смерті, він тут, у цьому вимірі, у цьому самоті. Вот и уходят они (люди) то в работу, то в беспробудное пьянство, пытаясь спастись от всепоглощающего чувства, что «ты один во всей Вселенной». От і йдуть вони (люди) то в роботу, то в непробудної пияцтво, намагаючись врятуватися від всепоглинаючого почуття, що «ти один у всьому Всесвіті». Особенно остро это можно почувствовать в кругу друзей, на вечеринках, праздниках – нет, это не сплочение людей, чтобы почувствовать тепло друг друга, это лишь еще одна наиболее извращенная форма одиночества. Особливо гостро це можна відчути в колі друзів, на вечірках, святах - ні, це не згуртування людей, щоб відчути тепло один одного, це лише ще один найбільш збочена форма самотності. Вот и заводят они от этого собак, котов, женщин, семью наконец. Ось і заводять вони від цього собак, котів, жінок, сім'ї нарешті. Но это им не помогает. Але це їм не допомагає. Как бы не были мы близки, как бы не принадлежали друг другу, мы всё равно бесконечно одиноки…. Як би не були ми близькі, як би не належали одне одному, ми все одно нескінченно самотні .... Сердце моё – клок огромного неба… Серце моє - клок величезного неба ... …А утром наступает что-то вроде похмелья. ... А вранці настає щось подібне до похмілля. Как будто внутри тебя ничего нет – все осталось там – в ночной постели, в ночном душе смыло с души все пятна и она улетела не оставив ни записки, ни нового адреса. Як ніби всередині тебе нічого немає - все залишилося там - у нічний ліжку, в нічному душі змило з душі всі плями і вона відлетіла не залишивши ні записки, ні нової адреси. Потом, конечно, вернется, но до этого еще надо дожить. Потім, звичайно, повернеться, але до цього ще треба дожити. Только зачем? Тільки навіщо? А в голове пусто и никуда не деться от этой ПУСТОТЫ. А в голові порожньо і нікуди не дітися від цієї ПОРОЖНЕЧІ. Выход только один – ждать… Вихід тільки один - чекати ... Вот и снова осень. Ось і знову осінь. А потом будет зима. А потім буде зима. Снова мерзостное ощущение холода пронзит все мое существо – доживу ли до весны, до тепла? Знову мерзотних відчуття холоду прониже все моє істота - чи доживу до весни, до тепла? Сейчас лишь одно утешение – есть куда спрятаться от непереносимого холода – сядешь на солнышке, чихаешь от его проказливых лучей, и тебе хорошо. Зараз лише одна втіха - є куди сховатися від нестерпного холоду - сядеш на сонечку, чхати від його жартівлива променів, і тобі добре. Кажется, все внутри наполняется этим теплом и светом. Здається, все всередині наповнюється цим теплом і світлом. И даже можно забыть о том, что душа то давно тебя покинула… І навіть можна забути про те, що душа то давно тебе покинула ... Все – никто мне не сможет помочь, Все - ніхто мені не зможе допомогти, Застынет под окнами бешеный вой – Застигне під вікнами скажений вої -- Это снежные волки пришли за мной… Це снігові вовки прийшли за мною ... Этот город так бесконечно манит меня своими оковами, и я поддаюсь ему… Вот опять осталась в нем для того, чтобы быть любимой, но снова ошиблась, а теперь бреду одна по тишине пыльной ночи. Це місто так нескінченно вабить мене своїми кайданами, і я піддаюся йому ... Ось знову залишилася в ньому для того, щоб бути коханою, але знову помилилася, а тепер бреду один з тиші курній ночі. Ради сохранения своих ног, отказавшись от денежной мелочи, всю длинную дорогу домой в этом ночном такси я буду думать о том, какая я глупая, что опять не смогла разглядеть маску за стеной себя. Заради збереження своїх ніг, відмовившись від грошової дрібниці, всю довгу дорогу додому в цьому нічному таксі я буду думати про те, яка я дурна, що знову не змогла розгледіти маску за стіною себе. Кто играет со мной, неужели, я сама? Хто грає зі мною, невже, я сама? Как же быть, кому поверить? Як же бути, кому повірити? Обещаю, обещаю больше так не делать! Обіцяю, обіцяю більше так не робити! Не надейся, живи для себя, погрусти… Не сподівайся, живи для себе, пожуриться ... Будет петь мне песни свои Вона буде співати мені свої пісні И никто не узнает в ночи І ніхто не дізнається в ночі Как рассталась с душою вдруг… Як розлучилася з душею раптом ... Ты устал от одиночества, Ти втомився від самотності, Звёзды с неба в окна просятся, Зірки з неба у вікна просяться, Только окна занавешены, Тільки вікна завішане, У разлуки очи бешены… У розлуки очі бешени ... Мои воспоминания невозможно сохранить. Мої спогади неможливо зберегти. Они как… несколько листков бумаги, которые горят прямо у тебя на руках, и ты ничего не можешь с этим поделать. Вони як ... кілька листків паперу, що горять прямо у тебе на руках, і ти нічого не можеш з цим зробити. Ты смотришь на них, как огонь времени превращает их в неузнаваемые чёрные хлопья, и тебе уже не отличить одно от другого. Ти дивишся на них, як вогонь часу перетворює їх на невпізнанні чорні пластівці, і тобі вже не відрізнити одне від іншого. Ты пытаешься удержать их, сжимаешь в кулак, но пепел от этого лишь превращается в мелкий порошок. Ти намагаєшся утримати їх, стискаєш в кулак, але попіл від цього лише перетворюється на дрібний порошок. И вот, уже в отчаянии, ты раскрываешь ладонь и… ветер уносит, сдувает остатки пепла с рук, – они чисты… І ось, вже у відчаї, ти розкриваєш долоню і ... вітер відносить, здуває залишки попелу з рук, - вони чисті ... Не остается ничего. Не залишається нічого. Смутное чувство то ли сожаления, то ли грусти; несколько случайно не удаленных писем, может, даже фотография… «вам пришла открытка от…. Смутное почуття чи то жалю, чи то смутку; кілька випадково не видалених листів, може, навіть малюнок ... «вам прийшла листівка від .... Чтобы получить ее… Будет храниться на сервере один месяц…» Ее уже давно там нет, а ты все хранишь это письмо… DELETE… Щоб отримати її ... Чи буде зберігатися на сервері один місяць ... »Її вже давно там немає, а ти все зберігаєш цей лист ... DELETE ...
Свежие статьи в рубрике «Литературная гостиная»: Гала и Ягуар. Нові статті у рубриці «Літературна вітальня»: Гала і Ягуар. Часть 3 , Гала и Ягуар. Частина 3, Гала і Ягуар. Часть 2 , Гала и Ягуар. Частина 2, Гала і Ягуар. Часть 1 , Остров надежды , В последний раз , Сорок один, или В ожидании ягодной поры , Про девочку , Ночник , Клубок змей. Частина 1, Острів надії, В останній раз, Сорок один, або В очікуванні ягідної пори, Про дівчинку, Ночник, Клубок змій. Часть 6 , Клубок змей. Частина 6, Клубок змій. Часть 5 Частина 5 |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
  |
|
 | © 2004-2024 Картінки про самотність|роздуми про самотність|самотність|картинкі самотності|картинки почуття|картинки самотності|почуття картинки|самотність важке почуття|картинки про відчай,самотність|самотність-важке почуття|самотні картинки|самотність - важке почуття|заметки натальи агаповой|картинки про самотність|картинки самотності.....|картинки самотність|картинки самотні|жіночий психологічний журнал|картінкі про самотність|картинку про самотність!|картинки про почуття|картинка самотність|картинки самотність осінь|самотність картинки|rfhnbyrb самотнiсть Журнал современной женщины Pani.kiev.ua, Перепечатка материалов разрешена только с непосредственной ссылкой на / при обязательном уведомлении редакции по e-mail. Главный редактор проекта По общим и административным вопросам обращайтесь |
|
